Кронсґартен (німецькою «Коронний садок») — німецька менонітська колонія, сучасний східний район у місті Підгородне. Розташована на лівому березі річки Кільчень недалеко від її впадіння у річку Самару. Є районом залізничної станції Підгородне.
Богородицьке (сучасне Підгородне) вперше було згадане у 1600 році. Після початку будівництва у 1687 році Богородицької фортеці на місці Старої Самарі, запорожці переселялися у навколишні зимівники. Нам місці самарського Катеринослава, на правому березі Кільчені при її впадінні в Самару існувало козацьке село Лошаківка.
Богородицьке, Лошаківка і Підгородне в 1776—1789 рр.
На наступний рік після скасування Запорозької Січі 1776 року за 3—4 км на північ від Старої Самарі, у місці злиття річок Кільчень, Самара і Кримка на північних околицях сучасної Самарівки, було закладене губернське місто Катеринослав.
На плані Катеринослава місце Кронсґартена мало стати північним передмістям. 1778 року Богородицькі козацькі хутори було об'єднано в общинну військову слободу Підгородне, названу за її розташуванням під городом Катеринослав.
1786 року Потьомкін рекомендував перенести повітове місто Новомосковськ у Новоселицю. Повітові і судові будинки було перенесено у Новоселицю, інші будинки — у Катеринослав, інші були розпродані.
Кронсґартен в 1789—… рр.
1789 року пусті землі 1-го Катеринослава — Новомосковська на сході Підгородного було передано німецьким колоністам. На лівому березі річки Кільчень, на північ від Старого Катеринослава-Новомосковська було засноване менонітське селище Кронсґартен.
Перед революцією, під час Першої світової війни та за часи радянської влади німці покинули свої домівки через вороже ставлення до віруючих німців.
Підгородне
З побудовою залізниці і станції Підгородне активно забудовується у бік Кронсґартена. Кронсґартен включений до складу селища Підгородне.
1932 року з підняттям вод Дніпровського водосховища було підтоплено частина землі Кронсґартена. Забудова Кронґартена у районі залізничної станції Підгородна і далі вздовж Кільчені до Самари. Тут побудовано багато дач і далі курорт «СанРей» («Сонячна веселка»).
Фото
KronsGarten1943
Водонапірна вежа — одна з небагатьох пам'яток колонії, що залишилися. побудована 1923 р. для зрошування полів та водопостачання у будинки колоністів. Продовжувала функціонувати у роки існування на території м. Підгороднє колгоспу ім. Мічуріна (1934—1988).* [1]
Осташева Н.В. (9 листопада 1995). Історія менонітського селища Кронсгартен. museum.dp.ua (російською) . Дніпропетровський національний історичний музей. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 29 вересня 2018.