Соборний район

Соборний район
Герб Соборного району Прапор Соборного району
Основні дані
Країна:	Україна
Місто:	Дніпро
Утворений:	1936 рік[1]
Населення:	175 500 осіб
Площа:	44,093 км²
Густота населення:	3844 осіб/км²
Географічні координати:
Станції метро:	Музейна
Мапа району
Районна влада
Адреса адміністрації:	49027, м. Дніпро, пл. Шевченка, 7
Вебсторінка:	sobornarada.gov.ua/uk/holova-rady.html
Мапа
Соборний район у Вікісховищі

Собо́рний райо́н — один з восьми районів Дніпра. Повністю розташований на правому березі річки Дніпра. Площа району становить 4409,3 га. Населення становить 169 тисяч осіб.

У районі розміщені майже всі вищі навчальні заклади Дніпра. Вважається найпрестижнішим і найчистішим районом міста.

Історія

У серпні 1935 року Дніпропетровський обком КП(б)У та облвиконком приймають рішення про створення в м. Дніпропетровськ Жовтневого району за рахунок розукрупнення Кіровського (колишнього Центрально-Нагірного) та Красногвардійського (колишній Фабрично-Заводський) районів міста.

15 березня 1936 року це рішення затверджується Президією Центрального Виконавчого Комітету УРСР.[2]

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року Жовтневий район перейменовано на Соборний[3].

Населення

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	66 009	39,37 %
Російська	99 665	59,45 %
Інше	1 971	1,18 %
Разом	167 645	100,00 %

Підрозділи району

Північну частину району займає Нагірний і Табірний райони міста. Вони лежать на головному з трьох пагорбів, на яких був побудований Дніпро. Найпустіше місце цих двох районів було початковим майданчиком розбудови Катеринослава. Підгорне село Половиця було включене у план забудови майже без зміни вуличної сітки.

Південніше Табірного вздовж проспекту Гагаріна (колишня Табірна вулиця) у 1960-ті роки побудований район «Вузівський».

Далі понад Дніпром лежать старі козацькі села-сучасні райони: Мандриківка і Лоцкам'янка (Лоцманська Кам'янка). З 1970-их років частково на землях цих сіл і частково на намивній території почали будувати житловий район «Перемога». Над ними, на пагорбі побудований житловий район «Сокіл».

Пам'ятки та цікаві місця

Будівля районної ради

• Історичний музей ім. Д.І. Яворницького
• Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького
• Парк імені Тараса Шевченка
• Монастирський острів
• Церква Св. Миколая на Монастирському острові
• Спасо-Преображенський собор
• Діорама «Битва за Дніпро» та Музей АТО
• Національний гірничий університет України

Герб району

Елементи сучасного герба району тісно переплетені з історичними аспектами життєдіяльності на його території.

У 2016 році було проведено конкурс зі створення нового герба Соборного району. У результаті район отримав новий яскравий, пам'ятливий символ.

Елементи сучасного герба району тісно переплетені з історичними аспектами життєдіяльності на його території:

• срібний обеліск уособлює найстарішу кам'яну споруду та першу історико-архітектурну пам'ятку Дніпра — так звану «царицину милю»;
• сови — птахи, що є символом мудрості, освіти та знань, уособлюють розташовані на території Соборного району вищі навчальні заклади міста та всесвітньо відомі науково-дослідні інститути; друга сова символізує найстарішу дніпровську ландшафтну пам'ятку — теперішній парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка, який є визнаною прикрасою міста і району;
• срібні зірки — аналогічно до зірок, зображених на гербі Дніпра, вказують на територіальну приналежність Соборного району до нашого міста;
• пурпуровий (малиновий) колір герба символізує шляхетність, гідність і владу, оскільки в історичному минулому на території району проживали найвизначніші жителі міста та представники влади;
• синій колір втілює річку Дніпро, уздовж берега якої територія району простяглася майже на 10 км;
• золото у гербі — символ славних здобутків і подій, на які багата історія району, добробуту його мешканців, їхнього душевного багатства та щирості.

Голови району

• 1965–1969 роки — Григорій Григорович Гапоненко;
• 1969–1973 роки — Ілля Селіверстович Куницький;
• 1973–1977 роки — Анатолій Петрович Воловик;
• 1977–1982 роки — Валентин Федорович Литвенков;
• 1982–1983 роки — Євген Максимович Логінов;
• 1983–1985 роки — Борис Іванович Холод;
• 1985–1987 роки — Геннадій Олексійович Безчасний;
• 1987–1990 роки — Віталій Григорович Жмуренко;
• 1990–1991 роки — Петро Михайлович Трохименко;
• 1991–1994 роки — Юрій Іванович Піняєв;
• 1994–2001 роки — Сергій Анатолійович Бичков;
• 2001–2012 роки — Вікторія Федорівна Лукашова;
• 2012–2015 роки — Антон Кирилович Жосуль;
• 2015–2020 роки — Артем Сергійович Тімарєв;

Освіта

Примітки

1. Історія Жовтневого району. Офіційний сайт. Рада Жовтневого району міста Дніпропетровська. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 4 лютого 2015 року. [Архівовано 2016-08-29 у Wayback Machine.]
2. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014. [Архівовано 2016-08-29 у Wayback Machine.]
3. Розпорядження Дніпропетровського міського голови № 897-р від 26 листопада 2015 року «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська»
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• http://sobornarada.gov.ua/uk/holova-rady.html Соборна Рада офіційний сайт