Харківсько-Миколаївська залізниця
Харківсько-Миколаївська залізниця — одна із залізниць українських губерній Російської імперії (України), побудована на кошти приватного капіталу в 1868—1871 роках. З 1881 казенна. Загальна протяжність (на 1900) — 1 196 верст. З січня 1907 року — в складі Південних залізниць. ІсторіяУ 1868 році видана концесія гофмейстеру Абазі та барону Унгерн-Штернбергу на спорудження Харківсько-Кременчуцької залізниці. Капітал товариства склав 14 300 000 карбованців, з яких лише ¼ — негарантовані акції, інші ¾ — гарантовані урядом облігації. Поверстна вартість — 56 378 карбованців з версти. Статутом 1871 Товариство Харківсько-Кременчуцької залізниці перейменовано в Товариство Харківсько-Миколаївської залізниці, з наданням права побудувати Миколаївську ділянку. 1 червня 1872 року до Харківсько-Миколаївської залізниці була приєднана Єлисаветградська лінія. Сумську ділянку побудовано в 1876—1877 роках. Роменську ділянку та під'їзні шляхи побудовано безпосереднім розпорядженням казни, після викупу Харківсько-Миколаївської залізниці у 1881 році. У 1907 році об'єднана з Курсько-Харківсько-Севастопольською залізницею в Південні залізниці. Ділянки дороги
Під'їзні шляхи
Див. такожПосиланняДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia