Курсько-Київська залізниця
Курсько-Київська залізниця — одна із залізниць Російської імперії, побудована в 1866-1870 на кошти приватного капіталу — Товариства Курсько-Київської залізниці. Технічні приналежності купували на кошти, отримані від продажу Аляски, а також за кошти Павла фон Дервіза. Протяжність — 440 верст. ІсторіяПобудована у 1866—1868 роках. Рух відкрили на таких ділянках: Курськ — Ворожба (165 верст) — 14 листопада 1868, Ворожба — Бровари (250 верст) — 17 грудня 1868. 12 грудня (24 грудня) 1868 року в напрямку Броварів відправили перший потяг, який зійшов із рейок. Унаслідок аварії загинули машиніст і кочегар. Другий потяг на Бровари відправився 17 грудня (29 грудня) 1868 1868 року та успішно прибув на кінцеву станцію[1]. Будівництвом дороги з 1867 року керував архітектор В. А. Гамбурцев. Один з учасників будівництва — інженер Карл фон Мекк, який брав участь з Павлом фон Дервізом у будівництві Рязансько-Козловської залізниці. 14 лютого 1870 року відкрито рух на шестіверстній кінцевій ділянці Бровари-Київ із мостом через Дніпро. У 1893 році, у зв'язку з закінченням будівництва залізниці Курськ—Воронеж, перейменована в Києво-Воронезьку залізницю. З 1895 року — Московсько-Києво-Воронезька залізниця. Нині лінії історичної залізниці входять до складу Московської та Південно-Західної залізниць. СтанціїВузлова станція c 1868: Московсько-Курська та Курсько-Харково-Азовська залізниця. Вузлова станція з 1911: Північно-Донецька залізниця Вузлова станція з 1894: під'їзний шлях до Рильська. Вузлова станція з 1874: Лібаво-Роменська залізниця Інженерні спорудиМости
Примітки
Джерела
Література
|