Франсуа Лонгшам де Бер'є

Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є
фр. François Longchamps de Bérier
Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є
Бурмистр Львова
1766, вперше — 1780, востаннє
Райця Львова
1765 — 1781
Народився	1710(1710)
Помер	1784(1784)
Відомий як	військовослужбовець, посадова особа
Країна	Львів Річ Посполита Габсбурзька монархія
Національність	француз
Рід Лонгшам де Бер'є
Батько	Жан Лонгшам де Бер'є
У шлюбі з	Женев'єва Марсеньє
Діти	Женев'єва, Анна, Пелагія, Катерина, Елеонора, Йозеф, Антоній, Ян та Олександр
Професія	банкір, політик
Релігія	протестант; масон

Франсуа (Францішек) Лонгшам де Бер'є (фр. François Longchamps de Bérier, пол. Franciszek Longchamps de Bérier; 1710(1710) — 1784) — львівський банкір, бурмистр міста, засновник відомого львівського роду Лонгшам де Бер'є.

Життєпис

Французькі гугеноти за походженням, родина Лонгшам де Бер'є покинула Францію, щоб уникнути переслідування після скасування Нантського едикту Людовіком XIV. Франсуа Лонгшам де Бер'є служив в королівській гвардії польського короля Августа III. Близько 1745 року переїхав до Львова, де у 1765 році був обраний до міської ради. Бурмистр Львова у 1766, 1774, 1777, 1780 роках.

Мав маєток за містом, звідки пішла назва Лоншанівка (місцевість більш відома сьогодні як Кайзервальд). Очолював першу львівську масонську ложу Трьох Богинь (фр. Des Trois Deesses).

Сім'я

• Дружина: Женев'єва де Мерсеньє, львівська міщанка французького походження (пол. Genowefa de Mercenier), сестра Мартина Мерсеньє, львівського лікаря та бурмистра.
• Діти: Женев'єва, Анна, Пелагія, Катерина, Елеонора (мати поета і географа Вінцента Поля), Йозеф^[be], Антоній, Ян та Олександр.
• далекий нащадок Франсуа Лонгшама де Бер'є, Роман Лонгшам де Бер'є — професор-правознавець, ректор Львівського університету до окупації Галичини радянськими військами у 1939 році; разом з трьома синами у липні 1941 року був страчений німецькими окупантами в числі сорока шести відомих науковців та членів їх родин на Вулецьких горбах у Львові.

Джерела

• Redzik A. Longchamps de Berier — zarys dziejów rodu / Adam Redzik // Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura. – Kraków, 2005. — T. V. — S. 245–270. (пол.)
• Kapral M. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku. — Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2008. — S. 420. — (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego. — T. 7: Ziemie Ruskie, zesz. 1: Lwów). (пол.)
• Масонське обличчя Львова // Поступ.
• Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: Л—М. — 816 с. — ISBN 978-966-7007-23-4.
• Михайло Ходоровський Масони у Галичині XVIII ст. // Часопис «Ї». — число 36. — 2004.