Саратовська губернія (рос.Саратовская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії й РРФСР, що існувала протягом 1797–1928 рр. Центр губернії — місто Саратов.
Площа Саратовської губернії становила 194 122 км² у 1847 р., 84 491 км² — у 1905 р.[1], 91 236 км² — у 1926 р.[2].
Історія
Карта Саратовскої губернії 1821 рокуГерб губернії, затверджений Олександром II (1878)
11 січня 1780 р. — було видано Указ імператриці Катерини ІІ про заснування Саратовського намісництва з північних повітів Астраханської губернії, 7 листопада того ж року вийшов Указ про відкриття Саратовського намісництва з Саратовської провінції (25 грудня 1769 р. створена Саратовська провінція Астраханської губернії)[3].
У 1796 р. з 41 намісництва, утворених Катериною ІІ, її сином були скасовані 8, у тому числі указом імператора Павла I від 12 грудня 1796 р. було скасовано Саратовське намісництво, а його повіти розподілені між Пензенською й Астраханською губерніями[6]. Указом від 5 березня 1797 р. Пензенська губернія була перейменована в Саратовську губернію й губернським містом визначений Саратов[7]. Указом від 11 жовтня 1797 р. із Саратовської губернії були виділені повіти до складу Тамбовської, Ніжегородської й Симбірської губерній[8], із частини, що залишився, Саратовській губернії Указом від 9 вересня 1801 р. була виділена Пензенська губернія[9].
У 1802 р. Новохоперський повіт відійшов до Воронезької губернії, а Черноярський повіт — до Астраханської губернії.
У 1835 р. були утворені три нові повіти — Миколаївський, Новоузенський і Царевський. У 1851 р. Царевський повіт був переданий в Астраханську губернію, а Миколаївський і Новоузенський повіти — у новостворену Самарську губернію.
Указом від 5 липня 1878 р.[10]був затверджений герб Саратовської губернії з описом:
У лазурному щиті, три срібні стерляді, вміщені у вигляді вилоподібного хресту. Щит увінчаний Імперською короною й оточений золотим дубовим листям, з'єднані Андріївською лентою.
У 1919 р. частина Камишинського (повернута у 1920 р.) і Царицинський повіти передані знову утвореній Царицинській губернії. До складу губернії увійшли із Самарської губернії Миколаївський повіт, ще й частина Новоузенського повіту.
У 1920 р. за рахунок розукрупнення Новоузенського повіту утворені Дергачевський повіт і Покровський повіти.
У 1921 р. за рахунок розукрупнення Аткарського повіту утворений Єланський повіт.
У 1922 р. Покровський повіт був переданий до автономної області німців Поволжя.
У 1923 р. був скасований Хвалинський повіт, його територія розділена між Вольським і Кузнецьким повітами. Ліквідовані Дергачевський повіт за рахунок укрупнення Новоузенського повіту, і Єланський повіт із приєднанням його до Аткарського повіту.
21 травня 1928 р. — Постановою ВЦВК Саратовська губернія була скасована, і її територія включена до Нижньо-Волзької області.
«Памятная книжка Саратовской губернии», изд. «Саратовский Губернский Статистический комитет» (Саратовское губернское правление), г. Саратов, 1858—1925 гг. (рос.)
Список населённых мест Саратовской губернии на 1911 год, г. Саратов, Земская типография (рос.)
Саратовская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897 года, Н. А. Тройницкий, Центральный статистический комитет МВД, С.-Петербург, 1904 г. (рос.)
Саратовская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)