Віленська губернія

	Віленська губернія
	; Герб
Центр	Вільно
Утворено	1795
Ліквідовано	1915
Площа	36 825,3 верст²
Населення	1 550 057 осіб (1909)
Попередники	Віленське намісництво
Наступники	Литва, Білорусь

Віленська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії з центром у місті Вільно; разом з Ковенською, Гродненською, Мінською, Могильовською і Витебською губерніями утворювала Північно-Західний край.

Історія

Віленська губернія (світло-зелений), 1867—1915

Утворена в 1795 після третього поділу Речі Посполитої і приєднання до Російської імперії західнобілоруських і литовських земель. Спочатку поділялася на Браславський (згодом Новоолександрівський), Віленський, Вількомірський, Завілейський, Ковенський, Ошмянський, Росієнський, Тельшевський, Трокський, Упітський (Поневежський), Шавельський повіти. В ході адміністративно-територіальних реформ Павла I по указу від 12 грудня 1796 в 1797 об'єднана зі Слонімським намісництвом в одну Литовську губернію з губернським правлінням, яке розміщувалося в Вільнюсі.

При Олександрі I Литовська губернія в 1801 розділена на Віленськую губернію (до 1840 називалася Литовсько-Віленською губернією) і Гродненську губернію (колишня губернія Слонімська).

В 1843 частина території увійшла до складу знов утвореної Ковенської губернії. У складі Віленської губернії залишилися Віленський, Ошмянський, Свенцянський (Завілейський) і Трокський повіти, а також передані з Гродненської губернії Лідський і з Мінської губернії — Вілейський і Дисненський повіти.

Населення

Чисельність

На 1897 рік жителів 1591200 осіб, у тому числі міського населення 198 тисяч чоловік. З них католиків 59 %, православних 26 %^[1]

Міське населення — 198 007 (12,4 %)
Сільське населення — 1 393 200 (87,6 %)

Національний склад

За переписом 1897 року, по повітах Віленської губернії:^[1]

Повіт	Білоруси	Литовці	Євреї	Поляки	Росіяни
Губернія в цілому	56,1 %	17,6 %	12,7 %	8,2 %	4,9 %
Вілейський	86,9 %	…	9,5 %	2,5 %	…
Віленський	25,8 %	18,9%	21,3 %	22,1%	10,4 %
Дісненський	81,1 %	…	10,1 %	2,4 %	5,9 %
Лідський	73,2 %	8,7 %	12,0 %	4,7 %	1,2 %
Ошмянський	80,0 %	3,7 %	12,1 %	1,7 %	2,3 %
Свенцянський	47,5 %	33,8 %	7,1 %	6,0 %	5,4 %
Трокський	15,7 %	26,1%	9,5 %	37,3%	4,6 %

Згідно з переписом Німеччини 1916 р. (під час німецької окупації) майже 60% намісництв складали поляки, 20%-литовці, близько 15-20%-євреї, решта залишилися (у тому числі не більше 1-2% росіяни). У Вільнюсі також домінували поляки, за ними йшли євреї, а литовці не перевищували 1%. Після 1918 р., та перемоги поляків у польсько-більшовицькій (польсько-радянській) війні 1920 р., Віленський край належала Польщі, польські переписи населення (перше населення Віленщини 1919 р. і наступне населення Польщі 1931 р.) показали, що в цьому регіоні панувало польське населення та Польська мова.

Населення губернії, оцінене німцями та поляками в 1916 і 1919 році:


Повіт	Білоруси	Литовці	Євреї	Поляки	Росіяни	Українці
Місто Вільно	1,5%	1%	40,3%	54,1%	2,3%	0,4%
Віленський	3,1%	12,2%	3,6%	78%	1,4%	0,7%
Вілейський	51,8%	0,1%	4,4%	43,2%	0,1%	0,2%
Дісненський	53,6%	0,3%	7,1%	36,7%	1,7%	0,1%
Лідський	11,2%	3,8%	3%	80,5%	0,3%	1,1%
Ошмянський	14%	2,3%	7,7%	74,8%	0,1%	0,8%
Свенцянський	7,4%	35,6%	6,5%	47,1%	0,2%	0,1%
Трокський	2%	13,3%	2,2%	82,4%	0,05%	0,05%
Браславський	22,3%	3,7%	7,4%	61,3%	4,4%	0,3%

<50% - найбільша етнічна група, що становить менше половини всього населення (47,1% П)

>50% - найбільша етнічна група, яка становить більше половини всього населення (54,1% П - 78% П - 51,8% Б - 53,6% Б - 80,5% П - 74,8% П - 82,4% П - 61,3% П)

Перепис польського віленського воєводства 1931 р. (Лідський повіт тоді належав Новогрудському воєводству), за даними перепису в Польщі:


Повіт	Білоруси	Литовці	Євреї	Поляки	Інші
Місто Вільно	0,9%	0,8%	28%	66%	4,4%
Віленсько-трокський	2,6%	7,9%	3%	84,1%	2,3%
Вілейський	49,1%	<0,01%	4,5%	45,4%	1%
Дісненський	50%	0,1%	7,4%	39%	3,6%
Ошмянський	9,7%	1,5%	6,4%	81,2%	1,2%
Свенцянський	5,9%	31,5%	5,6%	50,2%	6,8%
Браславський	16,1%	2,4%	5%	65,6%	10,8%
Поставський	47,8%	<0,01%	2,7%	48%	1,5%
Молодечанський	53,7%	<0,01%	6,3%	38,9%	1,1%

Лідський повіт у Новогрудському воєводстві: Поляки - 83,6%, Білоруси - 10,8%, інші - 5,6% (переважно євреї та литовці і в меншій мірі росіяни та українці).

Тоді українці могли становити 0,5-2% від усього населення у всьому регіоні.