Підгайці (Луцький район)

село Підгайці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Тер. громада Підгайцівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080230010097610 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1526
Перша згадка 1526 (499 років)[1]
Населення 5000
Площа ~5 км²
Густота населення 720 осіб/км²
Поштовий індекс 45602
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°43′0″ пн. ш. 25°24′4″ сх. д. / 50.71667° пн. ш. 25.40111° сх. д. / 50.71667; 25.40111
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Місцева влада
Адреса ради 45602, Волинська обл., Луцький р-н, с. Підгайці, вул. Шкільна, 30
Карта
Підгайці. Карта розташування: Україна
Підгайці
Підгайці
Підгайці. Карта розташування: Волинська область
Підгайці
Підгайці
Мапа
Мапа

CMNS: Підгайці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку (зліва направо): митрополит Михаїл (Зінкевич), сільський голова Юрій Семенюк, голова Волинської ОДА Олександр Савченко, перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик, голова Луцької райдержадміністрації Тарас Яковлєв

Підга́йці — село в Україні, центр Підгайцівської сільської громади Луцького району Волинської області.

Село розташоване на схід від Луцька. У межах Підгайців проходить відтинок шосейної дороги E40 Дубно — Луцьк. На території протікає річка Стир, що є правою притокою Прип'яті. На околиці села розташована метеорологічна станція «Луцьк», де цілодобово збираються дані про напрям вітру, атмосферний тиск, температуру води і ґрунту.

Символіка

Затверджена 1 червня 2016 р. рiшенням №8/23 сесії сільської ради.

Герб

У червоному щиті із зеленим увігнутим краєм поверх всього срібна зроблена з колод церква, що супроводжується зверху срібним розширеним хрестом, з боків - двома золотими співоберненими дубами, а знизу - лазуровою хвилеподібною вищербленою зверху і лускоподібною знизу балкою, облямованою сріблом.

Прапор

Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг червоного та зеленого кольорів співвідношенням 3:2. У центрі полотнища біла, зроблена з колод церква, з боків - два жовті дуби, а знизу - блакитна хвилеподібна смуга з білою облямівкою.

Історія

Досить багатою є культурна спадщина села. На сучасній території села було розміщене селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. та двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. У 1287 році там розташовувалася церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича, сина короля Данила.  Сьогодні тут є невеликий парк та меморіал загиблим військовим другої світової війни. На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • у південно-західній частині села в урочищі Церквисько, на правому високому березі р. Стир, на двох пагорбах, розділених потічком Бутир — залишки давньоруського городища. Згідно з літописним повідомленням від 1287 року в цьому місці знаходилась церква і хороми луцького князя Мстислава Даниловича. Досліджувалось групою археологів-аматорів 1977 р. під керівництвом Михайла Кучинка.
  • на південній околиці села, за 250 м на південь від церкви, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 14-16 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського часу ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.
  • на південно-західній околиці села, за 350 м на південний захід від церкви, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 10-12 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
  • у південно-східній частині села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га.
  • на південно-східній околиці села, поруч з територією тваринницької ферми, на ділянці мису першої надзаплавної тераси правого берега Стиру висотою 12-14 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею 1,5 га.
  • за 0,5 км на південний схід від села, за 0,3 км на південь від шосейної дороги E40, на мисоподібному виступі правого берега Стиру висотою 17-18 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею близько 1 га.

Під час Першої світової війни з 1915 р. Підгайці перебували в австрійській окупації. Вже на четвертий день так званого Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. укріплені позиції австрійців на околицях села протягом цілого дня стримували посилені атаки 8-го корпусу російської армії[2].

12 серпня 2018 року у селі Підгайці освячено храм УПЦ КП на честь мученика Іоана Воїна[3].

4 листопада 2018 року відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2673 особи, з яких 1276 чоловіків та 1397 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3085 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,10 %
російська 0,90 %

Культура

Релігія

Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 88 вірян.

Особи

Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні

Народилися

  • Габріеля Запольська (справж. ім'я Марія Габріеля Стефанія Корвін-Пйотровська; 30 березня 1857 — 17 грудня 1921, Львів) — польська письменниця, актриса.

Пов'язані зі селом

  • Володимир Іщук — боєць 1-го взводу роти патрульної служби міліції особливого призначення «Світязь» (Волинська область). Загинув під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками міста Іловайськ, проживав та похований у селі.
  • Сергій Олексіюк — український політик, колишній народний депутат, тривалий час проживав у селі[8].
  • Савира Олександр — керівник Луцького окружного проводу ОУН. Загинув поблизу села.
  • Мирослав Столярчук — український військовик, закінчив Підгайцівську ЗОШ, потім проживав у Підгайцях. Боєць спецпідрозділу «Світязь». Загинув у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України поблизу Іловайська.
  • В'ячеслав Хурсенко — український співак та композитор. Автор пісень «Соколята», «На острові чекання», «Сповідь», «Панує ніч», «Я тебе розлюбив», «Віра, Надія, Любов», «Шалений час», «До рідного дому», «Ковток вина». Похований у селі Підгайці Луцького району Волинської області[9].

Пам'ятники

4 листопада 2018 року у Підгайцях відкрили монумент видатному українському художнику і письменнику Тарасу Шевченку. Проєктували та виготовляли його скульптори Михайло Шумський та Віталій Міщук[10].

Примітки

  1. ВРУ
  2. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С. 229, № 165
  3. У с. Підгайці Волинської області освятили храм на честь мученика Іоана Воїна. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
  4. В Підгайцях відкрили пам`ятник Тарасу Шевченку. voladm.gov.ua. Відділ інформаційної політики облдержадміністрації. 05.11.2018. Процитовано 02.01.2019.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  8. Від серцевого нападу помер екс-депутат Верховної Ради. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  9. Поховали автора «Соколят». Славку Хурсенку востаннє аплодували…. simya.com.ua. simya.com.ua. 10.09.2009. Архів оригіналу за 10.09.2012. Процитовано 1 січня 2019.
  10. У Підгайцях відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Конкурент. Процитовано 14 травня 2021.

Література

  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк : Волинські старожитності, 2010. — С. 194—196.
  • Кучинко М., Лукьянчук Ю., Матиюк Н., Сташук В. Охранные работы в Луцке и его окрестностях // Археологические раскопки 1977 г. — М., 1978. — С. 347. (рос.)
  • Літопис Руський / переклад Л. Є. Махновця. — К., 1989. — С. 441.
  • Підга́йці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.454
  • Podhajce (4), wś nad Styrem, pow. łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 384. (пол.) — S. 384. (пол.)

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia