На території села відомі наступні пам'ятки археології:
За 5 км на південь від села, в урочищі «Під Горбами» — неолітичне поселення. На полі випадково знайдено золоту римську монету.
За 1,5 км на захід від села, на мисі правого берега річки Зеленка, правосторонньому допливу р. Стир, на висоті 3–4 м над рівнем заплави, за 0,3 км на південь від сільського цвинтаря — багатошарове поселення тшинецько-комарівської культури доби бронзи, давньоруського періоду ХІ–XIV ст. і пізньосередньовічного часу XV ст. площею близько 3 га. З півночі воно обмежене лінією електропередач, з півдня — ставом, а заходу — греблею.
Згідно поборових реєстрів Луцького повіту 1570 р. і 1577 р. Воротнів належав шляхтичам Дзялинським. У 1583 р. частково належало магнату Миколі Кішці. Наприкінці ХІХ ст. було в селі 83 доми, 1017 жителів, дерев'яна церква, два водяні млини, гуральня[2].
Під час Першої світової війни на третій день Брусиловського прориву 24 травня (6 червня) 1916 р. авангард російських військ (8-й корпус 15-ї дивізії) у напрямку до Луцька підійшов до Верхівки, Острожця і Воротнева[3].
Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 191.