На території села відомі наступні пам'ятки археології:
випадково знайдений скарб античних монет;
за 0,5 км на південний захід від села, на схід від автошляху Луцьк — Боремель, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Стиру) висотою 10–12 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
на південній околиці села, на лагідному схилі берега безіменного струмка висотою 5–6 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII століть площею до 1 га. Фрагменти гончарних горщиків підібрані з території присадибних ділянок;
у південній частині села, на території, прилеглій до клубу, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою 12–14 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури періоду XII—XIII століть площею до 3 га;
на східній околиці села, на південний схід від церкви, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
за 0,5 км на схід від села і в цьому ж напрямку від церкви, за 0,3 км на схід від греблі ставу, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 8–10 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIV століть площею до 1 га;
за 1 км на південний схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення черняхівської черняхівської культури і періоду XII—XIV століть площею близько 1 га. З території орного поля зібрані фрагменти гончарного посуду перших століть нашої ери і раннього середньовіччя;
за 0,5 км на південний схід від села, на захід від греблі ставу, на північ від водонапірної башти, на схилі лівого берега безіменного струмка висотою до 10 м над рівнем заплави поселення періоду XII—XIII століть площею близько 1 га;
за 0,3 км на південь від села, за 0,4 км на південний захід від клубу, на напівовальному у плані мисоподібному виступі правого берега безіменного струмка висотою 10–12 м над рівнем заплави двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIII століть площею до 2 га. З території орного поля зібрані уламки ліпної кераміки та вироби з кременю;
на східній околиці села, за 0,5 км на схід від церкви, за 250 м на південний схід від автодороги Промінь–Коршевець, на північ від ставу, на території ділянки Д. М. Носика поселення лужицької культури, виявлене і обстежене експедицією Волинської ОАСУ під керівництвом О. Златогорського у 2008 році.
Пам'ятки архітектури
Свято-Михайлівська церква. У храмі біля трьохсот років зберігається чудотворна ікона Пілганівської Матері Божої, яка створена 1754 року. У 2007 році ікона оновлена[4].
↑Тамара Трофимчук. Обновилася ікона, що зцілює вже 300 років. Газета «Волинь», 12 серпня 2010
Література
М. М. Кучинко, О. Є. Златогорський. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 237-239