Психологічне консультування — сфера практичної професійної діяльності психолога, пов'язана з наданням допомоги потребуючим її людям у вигляді порад, рекомендацій щодо вирішення життєвих психологічних проблем. Такі рекомендації клієнт отримує на основі особистого спілкування з ним психолога-консультанта як підсумок аналізу проблеми, вивчення того, як вона виникла в житті клієнта.
В психологічному консультуванні психолог працює з людьми, які відчувають труднощі в повсякденному житті. Спектр проблем справді широкий: труднощі на роботі (незадоволеність роботою, конфлікти з колегами і керівниками, можливість звільнення), невлаштованість особистого життя і негаразди в сім'ї, погана успішність у школі, брак впевненості в собі та самоповаги, болісні вагання в прийнятті рішень, труднощі у встановленні міжособистісних відносин тощо[1].
Психологічне консультування прийнято розглядати як одну з трьох можливих спеціалізацій психолога-практика, поруч із діагностикою та корекцією.
З точки зору економіки, психологічне консультування — елемент ринку послуг, діяльність в якій спеціаліст прикладає свої знання, навички та сили для досягнення певного результату. У своїй діяльності він послуговується вербальними засобами та специфічними техніками. Результатом послуги психологічного консультування має бути поновлення здатності клієнта до самодопомоги, вирішення власних життєвих труднощів.
Діагностика, корекція і терапія
Проте слід відрізняти психологічне консультування від психологічної діагностики, корекції і терапії.
Так, психологічна діагностика передбачає всебічний аналіз особистості з метою виявлення та подолання недоліків у розвитку, підвищення рівня навчальної або професійної діяльності, забезпечення гармонійного піднесення здібностей та моральних якостей.
Психологічна корекція - здійснення психологічних заходів для усунення відхилень в психофізичному й індивідуальному розвитку, поведінці.
Психологічна терапія - вплив за допомогою різноманітних засобів на особистість клієнта з метою відновлення чи реконструкції психічної реальності, що передбачає вплив на поведінку та емоції.
Основні положення консультування
Консультування допомагає людині вибирати і діяти на власний розсуд.
Консультування допомагає навчатися новій формі поведінки.
В процесі консультування акцентується відповідальність клієнта, тобто визнається, що незалежна, відповідальна особистість здатна у відповідних обставинах приймати самостійні рішення, а консультант створює умови, які заохочують вольову поведінку клієнта.
Серцевиною консультування є "консультативна взаємодія" між клієнтом і консультантом, заснована на філософії клієнт-центрованої терапії.[1]
Горностай П. П. Консультативная психология: теория и практика проблемного подхода / П. П. Горностай. – К. : Ника-Центр, 2018. – 400 с. ISBN 978-966-521-720-6
Основи психоконсультування : навч. посіб. / упоряд. і ред. Т. Л. Надвинична. – Тернопіль : ТНЕУ, 2019. – 200 с. – ISBN 966-654-539-1
Титаренко Т. М. Життєві кризи: технології консультування : [навч. посіб.]. У 2-х ч. / Тетяна Титаренко. – К. : Главник, 2007. – Ч. 1 – 144 с. – (Серія "Психологічний інструментарій"). ISBN 966-87746-7-1
Титаренко Т. М. Кризове психологічне консультування : [наук.-метод. посіб.] / Т. М. Титаренко. – К. : Главник, 2004. – 96 с. – (Серія "Психологічний інструментарій"). ISBN 966-8479-00-9
Васьковская С. В., Горностай П. П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К. : Вища школа, 1996. – 192 с. ISBN 5110046956
Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. – К. : Наукова думка, 1995. – 128 с. ISBN 5120048161
Посилання
Психологічне консультування /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України