Позитивна психологіяПозити́вна психоло́гія — галузь психології, яка займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. На відміну від орієнтації класичної науки на психологічні проблеми та патології, основними темами досліджень галузі є щастя, оптимізм, потік, довіра, прощення та солідарність. Ця галузь досліджень намагається зробити досвід життя людини більш задовільним та розкрити природні здатності. Починаючи з середини 1990х рр. було продемонстровано, що різні системи мозку відповідають за щастя та нещастя. Базуючись на цьому Мартін Селігман[1], президент Американської психологічної асоціації, заснував позитивну психологію як галузь академічної науки. Ідейним попередником цього напрямку був представник гуманістичної психології Абрахам Маслоу. Серед сучасних дослідників в цій галузі є Мартін Е. П. Селіґмен, Ед Дінер, Михай Чиксентмихайї, Чарльз Снайдер, Альберт Бандура, Деніел Гільберт та Джонатан Гайдт. Дослідження в позитивній психології реалізуються в трьох суміжних напрямках,[1] які стосуються створення приємного, доброго та змістовного життя людини. Значення позитивних емоційЗгідно з науковими дослідженнями останніх років, позитивні емоції роблять сприйняття світу людиною більш відкритим і дозволяють досліджувати та знаходити нові рішення проблем. Крім того, позитивні емоції роблять людину більш дружньою, а зі збільшенням кількості друзів людина одержує кращі шанси еволюційного виживання.[2] Класифікація позитивних рисВажливим напрямком позитивної психології є наукове визначення та вимірювання позитивних рис людини. Виданий в 2004 р. довідник «Сильні риси характеру та чесноти: довідник та класифікація»[3] поділяє позитивні риси людини так:
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|