Досліди на тваринах

Досліди на тваринах
Шимпанзе Енос перед польотом в капсулі космічного корабля Меркурій-Атлас 5[en], 1961 рік
ОписЩорічно в дослідах використовують від 50 до 100 млн хребетних.
ТематикаДосліди на тваринах, наука, медицина, права тварин, етика.

Досліди на тваринах (також випробування in vivo)— використання тварин в різних експериментах, метою яких є контроль змінних, які впливають на поведінку або біологічну систему, що вивчається. Цей підхід можна протиставити польовим дослідженням, в яких за тваринами спостерігають у їхньому природному середовищі або ареалах. Експериментальні дослідження на тваринах зазвичай проводяться в університетах, медичних закладах, фармацевтичних компаніях, оборонних установах та комерційних установах, які надають послуги з тестування на тваринах для промисловості.[1] Підраховано, що щорічно у світі використовується 50—100 мільйонів хребетних тварин. Попри виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектра експериментів (див. «Модельний організм»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто присипляються Багато лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі[джерело?] або купують на аукціонах[джерело?] і в притулках.[джерело?]

Термінологія

Терміни випробування на тваринах, експерименти на тваринах, дослідження на тваринах, тестування в природних умовах, і вівісекції мають подібні денотації, але різні конотації. Буквально, «вівісекція» означає «різати» живу тварину, й історично відноситься тільки до експериментів, у яких відбувається розтин живих тварин. Термін іноді використовується для принизливого ставлення до будь-якого експерименту з використанням живих тварин; наприклад, енциклопедичний словник визначає «вівісекції», як: «Операції на живих тваринах для експериментальних, а не лікувальних цілях, у ширшому сенсі, всі експерименти на живих тваринах»[2][3][4], хоча словники вказують, що ширше визначення «використовується тільки людьми, які виступають проти такої роботи»[5]. Слово має негативний відтінок, маючи на увазі тортури, страждання і смерть[6]. Слово «вівісекція» вибирають ті, на відміну від цього дослідження, в той час, як науковці, як правило, використовують термін «експерименти на тваринах»[7][8].

Історія

Найбільш ранні згадки про досліди на тваринах зустрічаються в працях Стародавньої Греції у II-му та IV-му століттях до нашої ери. Арістотель та Ерасистрат були одними з перших, хто проводив експерименти на живих тваринах[9]. Клавдій Гален, — грецький лікар, хірург і філософ римської доби, а також відомий як «батько вівісекції», проводив розтини свиней і кіз[10]. Ібн Зухр[en], арабський лікар XII століття Аль-Андалус, який також практикував розтин тварин, впровадив випробування на тваринах як експериментальний метод тестування хірургічних процедур перед їхнім застосуванням у хворих людей[11][12].

Тварини неодноразово використовувалися протягом всієї історії медико-біологічних досліджень. У 1880-х роках, Луї Пастер переконливо довів «теорію мікробної медицини» («Патогенна теорія медицини», яка передбачає, що мікроорганізми є причиною багатьох захворювань), штучно спричинивши сибірку у вівці[13]. У тих же роках Роберт Кох заражав мишей і морських свинок сибіркою і туберкульозом. У 1890-х роках, Іван Павлов використовував собак для опису умовного рефлексу[14]. Під час Першої світової війни, німецькі агенти заражали сибіркою овець, які прямували до Російської імперії, та робили щеплення сапу мулам і коням французької кавалерії. Інсулін був вперше виділений від собак у 1922 році й зробив революцію в лікуванні цукрового діабету. 3 листопада 1957 року собака Лайка перша з багатьох інших тварин побувала на орбіті Землі. У 1970-х роках з використанням броненосців[15] були розроблені антибіотики та вакцини проти лепри (прокази)[16]. У 1974 році Рудольф Яніш[en] створив першого генетично модифікованого ссавця, інтегрувавши ДНК з вірусу SV40 в геном миші[17]. Ще один прорив у генетиці був зроблений у 1996 році, коли народилася овечка Доллі (перше клонування із соматичної клітини ссавця).

Використання тварин та догляд за ними

Концепція 3R

Законодавство

Статистика

Види тварин

Безхребетні

Хребетні (за винятком мавп)

Кішки та собаки

Мавпи

Постачальники

Примітки

  1. ↑ Select Committee on Animals In Scientific Procedures Report. publications.parliament.uk (англійською) . Процитовано 31 жовтня 2023.
  2. ↑ Croce, Pietro (1999). Vivisection or Science? An Investigation into Testing Drugs and Safeguarding Health. Zed Books, ISBN 1-85649-732-1.
  3. ↑ «Vivisection» [Архівовано 1 січня 2008 у Wayback Machine.], Encyclopædia Britannica, 2007.
  4. ↑ Vivisection FAQ (PDF). British Union for the Abolition of Vivisection. Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2015.
  5. ↑ Definitions in:
  6. ↑ Larry, Carbone, (2007). What animals want expertise and advocacy in laboratory animal welfare policy. Oxford University Press. с. 22. OCLC 481292843.
  7. ↑ Paixão RL, Schramm FR (1999). Ethics and animal experimentation: what is debated?. Cadernos de Saúde Pública. 15 (Suppl 1): 99—110. doi:10.1590/s0102-311x1999000500011. PMID 10089552.
  8. ↑ Yarri, Donna (2005). The Ethics of Animal Experimentation, Oxford University Press U.S., ISBN 0-19-518179-4.
  9. ↑ Cohen and Loew 1984.
  10. ↑ History of nonhuman animal research (англ.) . Laboratory Primate Advocacy Group. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 27 травня 2016.
  11. ↑ Abdel-Halim RE (2005). Contributions of Ibn Zuhr (Avenzoar) to the progress of surgery: a study and translations from his book Al-Taisir. Saudi Medical Journal (англ.) . 26 (9): 1333—9. PMID 16155644.
  12. ↑ Abdel-Halim RE (2006). Contributions of Muhadhdhab Al-Deen Al-Baghdadi to the progress of medicine and urology. A study and translations from his book Al-Mukhtar. Saudi Medical Journal (англ.) . 27 (11): 1631—41. PMID 17106533.
  13. ↑ Mock M, Fouet A (2001). Anthrax. Annu. Rev. Microbiol. (англ) . 55: 647—71. doi:10.1146/annurev.micro.55.1.647. PMID 11544370.
  14. ↑ Windholz G. (1987). Pavlov as a psychologist. A reappraisal. Pavlov. J. Biol. Sci. (англ.) . 22 (3): 103—12. PMID 3309839.
  15. ↑ Walgate R. (1981). Armadillos fight leprosy. Nature (англ.) . 291 (5816): 527. Bibcode:1981Natur.291..527W. doi:10.1038/291527a0. PMID 7242665. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  16. ↑ Scollard D.M., Adams L.B., Gillis T.P., Krahenbuhl J.L., Truman R.W., Williams D.L. (2006). The Continuing Challenges of Leprosy. Clin. Microbiol. Rev. (англ.) . 19 (2): 338—81. doi:10.1128/CMR.19.2.338-381.2006. PMC 1471987. PMID 16614253. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 27 травня 2016.
  17. ↑ Jaenisch R., Mintz B. (1974). Simian Virus 40 DNA Sequences in DNA of Healthy Adult Mice Derived from Preimplantation Blastocysts Injected with Viral DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (англ.) . 71 (4): 1250—4. Bibcode:1974PNAS...71.1250J. doi:10.1073/pnas.71.4.1250. PMC 388203. PMID 4364530.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Досліди на тваринах
Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.