Природно-заповідний фонд Новгородської області — ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та окремі об'єкти на території Новгородської областіРосійської Федерації, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів та біоценозів; генофонду живої природи, ареалів та міграцій окремих видів і популяцій; підтримки екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля.
Станом на 2020 рік на території області налічувалось 129 природних територій під особливою охороною загальною площею 397 тис. гектарів (7,3 % загальної площі області). У перерахунку особливо охоронюваних природних територій на 1 мешканця області — 0,67 га[1]. Серед об'єктів природно-заповідного фонду 3 федерального значення — державний природний заповідник«Рдейський», національний парк«Валдайський» і пам'ятка природи«Гай академіка Н. І. Железнова»; 127 об'єктів регіонального значення, серед яких 13 державних природних заказників (3 біологічних, 10 комплексних) і 112 пам'яток природи; 1 ландшафтна пам'ятка природи місцевого значення «Олеговий гай» у Малій Вішері[2][3]. Усі охоронювані території регіонального значення перебувають у віданні Міністерства природних ресурсів, лісового господарства та екології Новгородської області. Місцями туристичного тяжіння є Валдайський нацпарк і Боровицькі пороги на Мсті та неподалік від них дендропарк на березі річки в селі Опеченський Посад[4]. Загальний стан природоохоронних територій області задовільний.
Заповідники
На території області створено 1 державний природний заповідник федерального значення — «Рдейський». Заповідник розташований на Приільменській низовині в зоні мішаних лісів серед найбільших в Європі Полістово-Ловатських болотних ландшафтів на південному заході області, на межі Поддорського і Холмського районів, неподалік від автомобільноо шосе Великі Луки — Великий Новгород[1]. Загальна площа території заповідника — 36,9 тис. га, з яких 4,8 тис. га охоронної зони[1]. Заповідник було утворено 25 травня 1994 року заради збереження унікальної системи сфагнових боліт разом із Полістовським (в межах Псковської області). Заповідник перебуває у віданні Міністерства природних ресурсів і екології Російської Федерації, адміністрація парку розташовується в місті Холм[1]. На території заповідного об'єкта оберігається унікальний водно-болотний ландшафт південної тайги, популяції рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин[1]. 1973 року Полістово-Ловатська система верхових боліт включена до списку міжнародного проєкту ЮНЕСКО — Тельма; готується оформлення документації як частини світової мережі водно-болотних угідь під опікою Рамсарської конвенції[1]. Поруч із заповідниками розташовуються Рдейський природний заказник і ландшафтно-гідрологічна пам'ятка природи — озеро Полісто.
На Рдейському болоті
Річка Тупіченка
Національні парки
На території області створено 1 державний природний національний парк федерального значення — «Валдайський». Національний парк розташований на південному сході області на межі 3 адміністративних районів: Валдайського (62 % території парку), Дем'янського (27 %) і Окуловського районів (11 %)[1]. Загальна площа території нацпарку — 159,1 тис. га[1]. Парк було утворено за радянських часів, 17 травня 1990 року. Парк перебуває у віданні Міністерства природних ресурсів і екології Росії, адміністрація парку розташовується в місті Валдай[1]. Парк має міжнародний статус біосферного резервата ЮНЕСКО[1]. На території заповідного об'єкта зберігається унікальний озерно-лісовий комплекс Валдайської височини, створюються умови для розвитку організованого туризму заради ознайомлення з природними ландшафтами великого естетичного впливу. На території парку встановлено диференційований режим охоронюваних зон: заповідна, рекреаційна (зона регульованого використання навколо озер і річок) і обслуговування відвідувачів[1].
Місце гніздування і парування особливо охоронюваних видів тварин (косуля, тетерук).
Мисливські заказники
У 2000-х роках на території колишніх мисливських заказників загальною площею 227,1 тис. га з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання було створено 18 державних біологічних природних заказників під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року обласною думою з них було знято охоронний статус, що викликало протести серед місцевих жителів, екологів і біологів[5][6].
Різноманітні мальовничі форми рельєфу долини річки Луга, відслонення девонськихвапняків, ерратичні валуни. Низькотравні луки на карбонатних ґрунтах (рослинні асоціації з рідкісними кальцефілами, у тому числі орхідні); вторинні широколистяні і дрібнолистяні ліси, прируслові ліси; заплавні комплекси. Ділянка верхньої течії річки Луга з рідкісними видами ґрунтів на карбонатних породах. Місця зростання рідкісних видів рослин і грибів, проживання рідкісних видів тварин[7].
Льодовикові і антропогенні форми рельєфу. Альвари (місця зростання орхідних). Соснові бори з рідкісними видами рослин; мішані й листяні ліси з широколистяними породами. Заплавні ділянки верхньої і середньої течії річки Івенка (правої притоки Луги). Рідкісні види ґрунтів. Місця зростання рідкісних і зникаючих видів рослин і грибів; місця проживання рідкісних видів тварин[9].
На території Боровицького району створено 21 пам'ятку природи на площі більше 1,4 тис. га, 7 комплексного профілю (ландшафтні), 4 геологічного (геоморфологічного), 6 гідрологічного, 6 біологічного (ботанічного).
Виходи корінних порід, відслонення на берегах річки Мста, гроти і водоспад в гирлі її притоки, річки Поноретка. Суха долина Поноретки, що зникає в карстових понорах, окремі карстові воронки. Рідкісні й зникаючі види рослин і тварин. Об'єкти культурної спадщини.
Постанова Новгородської обласної думи № 409-ОД[10]
27 липня 1996 року
Комплексний ландшафтно-гідрологічний об'єкт карстового озера і карстового рельєфу (карстова воронки й лійки). Типові рослинні біоценози боліт, соснові бори. Рідкісні види тварин і рослин.
На території Дем'янського району створено 2 пам'ятки природи загальною площею 3,5 тис. га, 2 гідрологічного і 1 геологічного профілю (гідрогеологічна).
На території Крестецького району створено 8 пам'яток природи загальною площею 3,4 тис. га, 4 комплексних, 3 ландшафтних, 1 геологічного, 4 гідрологічного, 3 ботанічного, 1 зоологічного і 2 геоморфологічного профілю.
На території Любитинського району створено 5 пам'яток природи загальною площею більше 4,0 тис. га, 4 комплексних, 3 ландшафтних, 3 геологічного, 1 ботанічного і 1 гідрологічного профілю.
Любитинське сільське поселення, присілок Шереховичі
Рішення Виконкому Облради народних депутатів НО № 141[15]
29 квітня 1988 року
Відслонення кам'яновугільних порід в долині Білої та її приток (Прикша, Осниця, Олешна, струмок Рикун). Потужні карстові джерела та понори; водоспади на річках Прикша та Осниця. Карстові поля у верхів'ях приток Білої. Льодовикові форми рельєфу — ками, ози, залишкові морени. Біоценози мішаних лісів на пагорбах і лучні у долині та заплаві Білої з рідкісними видами рослин.
Рішення Виконкому Облради народних депутатів НО № 368[17]
13 листопада 1989 року
Еталонна ландшафтно-геоморфологічна структура льодовиково-акумулятивного типу з пласковершинними височинами столоподібіної форми. Рідкісні для природної зони види ґрунтів. Місцезнаходження рідкісних видів рослин і грибів.
На території Маловішерського району створено 7 пам'яток природи загальною площею 8,0 тис. га, 4 комплексних, 4 ландшафтних, 1 геологічного, 2 ботанічного профілю і 1 садово-паркового мистецтва.
Частково цілісні первинні ландшафти верхових боліт Бритинське — 3,5 тис. га і Бургинське (Панницьке) — 3,9 тис. га. Цінні журавлинники, мисливсько-промилові тварини, рідкісні та зникаючі рослини і тварини.
На території Марьовського району створено 6 пам'яток природи загальною площею 1,2 тис. га, з яких 5 комплексного (ландшафтного) профілю і 1 біологічного (ботанічного).
На території Новгородського району створено 10 пам'яток природи загальною площею 3 тис. га, з яких 8 комплексного, 2 геологічного (геоморфологічного), 6 біологічного (ботанічного), 1 ландшафтного і 1 гідрологічного профілю.
На території Окуловського району створено 22 пам'ятки природи загальною площею не менше 28 тис. га, з яких 9 комплексного, 11 ландшафтного, 3 геологічного, 11 геоморфологічного, 12 гідрологічного, 3 біологічного профілю.
Заозерська аккумулятивна водно-льодовикова гряда як приклад льодовиково-акумулятивного рельєфу з флювіогляціальною дельтою, озовими і моренними пасмами, камовим горбисто-западинним рельєфом, різні види постгляціальних рівнин (моренна, озерно-льодовикова і озерна, флювіогляціальна). Озера Нало, Мосно, Запереччя зі струмками Попівка і Дорка. Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси, болотна і лучна рослинність, прибережні озерні біоценози.
Мурашники. Рослинні угруповання південної тайги, дрібнолистяні вторинні ліси. Рідкісні та зникаючі види рослин, такі як пальчатокорінник балтійський (Dactylorhiza baltica), і тварин.
Камовий горбисто-западинний рельєф. Комплекс різновисотних пагорбів. Рослинні угруповання південної тайги, що характерні для камового ландшафту, дрібнолистяні вторинні ліси.
Природні комплекси річки Хоринка з ділянками нересту та виросту риб реофільного комплексу (форель, харіус європейський), міграційні шляхи нерестових риб. Останнє місцезнаходження на території регіону скойки річкової, а також вразливої скойки товстої (Unio crassus). Характерні форми льодовикового рельєфу. Малопорушені ділянки лісів.
Ландшафти боліт, озерно-льодовикові, моренні. Озера і болота у западинах льодовикового походження. Рослинні угруповання мішаних і широколистяних лісів, лук і боліт. Біотопи рідкісних рослин і тварин.
На території Солецького району створено 8 пам'яток природи загальною площею 0,27 тис. га, з яких 6 комплексного, 5 ландшафтного, 1 геологічного, 2 гідрологічного, 4 ботанічного і 1 зоологічного профілю.
Мальовничий високий берег річки Шелонь поблизу Велебиць. Насадження інтродукованих порід XVIII—XIX століть, природні біоценози берегів водойм, лук і лісів.
На території Старорусського району створено 7 пам'яток природи загальною площею 0,4 тис. га, з яких 5 комплексного, 4 ландшафтного, 2 геологічного, 1 геоморфологічного, 1 гідрологічна, 1 ботанічного і 1 зоологічного профілю.
Роспорядження виконкому ради депутатів НО № 613-р[11]
23 вересня 1977 року
Уступ (кліф) до 11 заввишки з відслоненнями теригенно-карбонатного комплексу франського ярусуверхнього девону (D3fr), стратотипи «ільменських» і «бурезьких шарів». Знахідки викопних решток фауни пізнього девону. Куестовий ландшафт. Унікальні біоценози прибережних озерних лук на карбонатних ґрунтах. Рідкісні червонокнижні види тварин і рослин.
На території Хвойнинького району створено 4 пам'ятки природи загальною площею до 10 га, 1 геологічного профілю і 3 пейзажного (садово-паркового мистецтва).
На території Холмського району створено 1 пам'ятку природи загальною площею 1,1 тис. га комплексного (ландшафтного, біологічного, гідрологічного) профілю .
Біоценози низовинних боліт з угрупованнями меч-трави болотної (Cladium mariscus) і куги табернемонтани (Scirpus tabernaemontani). Ялиново-широколистяні (дуб, липа, в'яз, клен) та ялиново-чорновільхові ліси уздовж долини річки Батутинки, мезофітні різнотравні заплавні луки. Місця зростання і перебування рідкісних і зникаючих видів тварин, рослин і грибів.
На території Чудовського району створено 2 пам'ятки природи загальною площею 1062 га, 1 комплексного (ландшафтного) профілю, 1 біологічного (ботанічна).
На території Шимського району створено 4 пам'ятки природи загальною площею 439 га, 2 комплексного (ландшафтного, наукового, рекреаційного) профілю, 1 гідрологічного і 1 біологічного (ботанічна).
Унікальні природні комплекси лісового масиву і сухих лук на яких досліджується сукцесія за минуле століття. Природний комплекс використовується в рекреаційних цілях.
Пагорб льодовикового походження. Низовинне болото з ручаями. На території пам'ятки 12 видів рідкісних рослин, що перебувають під охороною. Ландшафт використовується в рекреаційних цілях.
↑ абПеречень ООПТ Новгородской области : [рос.] : [арх. 22.04.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 23 декабря. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
↑Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29.10.2020] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
(рос.)Антонова З. Е. Регионально-типологическое ландшафтное районирование Новгородской области // Полевой сезон — 2015: Исследования и природоохранные действия на особо охраняемых природных территориях Новгородской области: Материалы 6-й регион. науч.-практ. конф., г. Великий Новгород, 11–12 декабря 2015 г / Сост. и общ. ред. Е. М. Литвиновой. — СПб. : Арт-Экспресс, 2016.
(рос.)Гембель А. В. Природа Новгородской области. — Л. : Изд-во Ленинградского педагогического ин-тута им. Герцена, 1963.
(рос.)Кадастр флоры Новгородской области / Ред. Э. А. Юрова, Л. И. Крупкина, Г. Ю. Конечная. — Великий Новгород, 2009. — 272 с. — ISBN 978–5–98709–112-8.
(рос.)Мищенко А. Л., Суханова О. В. Новгородская область // Ключевые орнитологические территории России / Сост. Т. В. Свиридова. Под ред. Т. В. Свиридовой, В. А. Зубакина. — М. : Союз охраны птиц России, 2000. — Т. 1. Ключевые орнитологические территории международного значения в Европейской России.
(рос.)Ильинский И. В., Пчелинцев В. Г. ЛГ-005. Верховья реки Луга // Ключевые орнитологические территории России / Сост. Т. В. Свиридова. Под ред. Т. В. Свиридовой, В. А. Зубакина. — М. : Союз охраны птиц России, 2000. — Т. 1. Ключевые орнитологические территории международного значения в Европейской России.
(рос.)Обзор состояния окружающей природной среды Новгородской области в 2006 году. — Великий Новгород, 2008.
(рос.)Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.