Інтродуковані види![]() Інтродуковані, також чужорідні, адвентивні, або алохтонні види (англ. Introduced species, Alien species, Non-indigenous species, Non-native species), також вселенці[1] — види живих організмів, що перебувають у складі неродинних їм угруповань, види за межами своїх природних ареалів. Частіше за все термін вживається для видів, що навмисно або випадково завезені на нове місце в результаті людської діяльності. Процес освоєння інтродукованого виду на новому місці називається інтродукцією. Часто інтродуковані види здатні істотно змінити екосистему регіону, і стають причиною значного скорочення або навіть вимирання окремих видів місцевої флори і фауни. Зміст поняття![]() Комплекс чужорідних видів у кожному регіоні або конкретному місцезнаходженні складають кілька груп організмів, відмінних за способами проникнення у нові для себе ареали. Розділяється кілька різновидів інтродукцій:
Окремим поняттям виділяються біологічні інвазії — інтродукція видів, поява яких ставить під загрозу біорізноманіття нативної екосистеми[2]. Поява інвазивних видів призводить до відновлювально-самозбережувальних процесів у екосистемі. При спрямованій інтродукції (дослівно «введення») для виду вибирають придатні райони і місця вселення. Бажаним кінцевим результатом інтродукції є формування нових життєздатних популяцій з необхідним рівнем продуктивності або участі у функціонуванні місцевих екосистем. Комплекс адаптацій (пристосувань, вкл. можливі морфологічні, генетичні й екологічні зміни) має назву акліматизація, тобто формування нової раси, пристосованої до місцевих умов. При інвазії звичайно процеси розвиваються стихійно, найчастіше внаслідок руйнування існуючих природних бар'єрів, які стримували розселення виду. Інвазія супроводжується швидким розселенням, при якому нова популяція не встигає набути будь-яких значимих відмінностей від своєї материнської популяції. Інтродукція та реінтродукціяЦі два поняття мають відмінності:
Інтродукція може завершуватися (а може й не завершуватися) акліматизацією, тобто пристосуванням тварин до нових для них умов існування. Якщо інтродукція не успішна, вона завершується згасанням популяцій і вимиранням. Види тварин, інтродуковані в УкраїніВ середині ХХ ст. в Україні проводили масштабні проєкти з інтродукції чужорідних видів хребетних тварин, зокрема за програмами, відомими як «покращення мисливських угідь». Те саме стосувалося і рибних господарств. Серед відомих об'єктів успішних інтродукцій — представники усіх класів: Променепері (риби)Плазуни
Птахи
Ссавці
Заходи щодо регулювання чисельностіРекомендація 77 Бернської конвенції[3]Постійний комітет Бернської конвенції, до якої приєдналася й Україна, своїм спеціальним документом рекомендує викорінювати адвентивні види, оскільки в усіх докладно проаналізованих випадках вони наносять шкоду аборигенам. У прийнятій 1999 року Рекомендації № 77 прямо мовиться: «Рекомендація № 77 (1999) про викорінення немісцевих наземних хребетних є дуже предметною і рекомендує викорінення:
Європейський СоюзЄвропейському Союзі затвердив список чужорідних інвазійних видів, що включає 23 види рослин і 26 видів тварин[4]. Приховані інтродукції![]() Поняття інтродукцій поширюється на все біологічне різноманіття — від вірусів і бактерій до мегафауни. Переважна більшість відомих і бажаних (принаймні при їхньому планування) інтродукцій пов'язана з видами, що мають промислове значення, виконують середовищетвірну роль або іншим чином сприяють господарській діяльності людини. Аналіз інтродукцій різноманітних груп безхребетних тварин, окремих груп рослин і тим паче бактерій часто залишається поза увагою науковців і громадськості. До таких інтродукцій (їхня невипадкова природа залишається невідомою) відносяться:
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia