Хвойнинський район

Хвойнинський район

рос. Хвойнинский район (20 вересня 1931)

Герб Прапор
Адм. центр Хвойна
Країна  Росія
Регіон Новгородська область
Населення
 - повне 13 594 осіб (2021)[1]
Площа
 - повна 3186,06 км²[2]
Часовий пояс MSD і UTC+3
Дата заснування 1 серпня 1927
Вебсайт khvoinaya.ru

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Хвойнинський район

Хвойнинський район (рос. Хвойнинский район) — муніципальне утворення у складі Новгородської області Росії. Адміністративний центр — робітниче селище Хвойна.

Географія

Площа території — 3186,06 км. Район розташований на північному сході Новгородської області.

Межує:

  1. Боровицьким
  2. Мошенським
  3. Пестовським
  • На заході (з півночі, на південь):
  1. Бокситогорським районом Ленінградської області
  2. Любитинським районом Новгородської області

Близько 65 % території району (210 426 га) займають ліси, переважають соснові ліси різного типу з верховими і перехідними болотами і не заболоченими сосняками, брусничними і вересково-лишайниковими. Болота займають приблизно 25 % площі району (58082 га).

річки

Основні річки — Песь, Ратца, Кобожа.

Охорона природи

На межі Хвойнинського і Мошенського районів створено державний природний заказник «Ігоревські мохи» комплексного, гідрологічного профілю, загальною площею 18,0 тис. га. Під охороною перебуває екосистема верхового болота, метозотрофне озеро Ігор площею 536 га[3]. На межі Боровицького, Хвойнинського і Любитинського районів державний природний заказник «Карстові озера» комплексного, гідрологічного профілю, загальною площею 17,7 тис. га. Під охороною перебувають ліси і більше 10 карстових озер[3].

У 2000-х роках на території колишнього мисливського заказника, з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання, на площі 16,6 тис. га було створено Хвойнинський державний біологічний природний заказник під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року Новгородською обласною думою з нього було знято охоронний статус[4][5].

На території Хвойнинького району створено 4 пам'ятки природи загальною площею до 10 га, 1 геологічного профілю і 3 пейзажного (садово-паркового мистецтва).

Назва Тип Площа
(га)
Розташування Створення Дата Характеристика Фото
1 Валун геологічна ~ Дворищенське сільське поселення Роспорядження виконкому ради депутатів НО[6] 23 вересня 1977 року Конгломерат «Зміїний камінь» (Зміїне гніздо)
2 Парк колишньої садиби пейзажна 1 Остахновське сільське поселення Рішення Виконкому Новгородської облради № 368[7] 13 листопада 1989 року Ландшафт долини річки Смердомки, деревні насадження парку колишньої садиби.
3 Парк колишньої садиби Мякініна пейзажна 4,5 Анциферовське сільське поселення Рішення Виконкому Новгородської облради № 368[7] 13 листопада 1989 року Деревні насадження парку садиби Мякініна.
4 Парк колишньої садиби Сіверса пейзажна 4 Анциферовське сільське поселення Рішення Виконкому Новгородської облради № 368[7] 13 листопада 1989 року Деревні насадження парку садиби колишнього губернатора Олександра Сіверса (дуб, ялина, липа, клен), територія півострова на березі озера Соміно, джерела.

Муніципально-територіальний устрій

До 27 березня 2020 року район складався з 1 міського і 10 сільських поселень. Законом Новгородської області № 529-ОЗ від 27 березня 2020 року район був преобразований в муніципальний округ, всі сільські та міські поселення розформовано[8].

Муніципальне утворення[a] Адмінцентр Кількість
населених
пунктів
Населення[9]
(осіб, 2017 рік)
Площа
(км²)
Карта
Хвойнинське міське поселення робітниче селище Хвойна 1 5637 13,86
Анциферовське сільське поселення село Анциферово 20 1077 272,00
Боровське сільське поселення село Боровське 19 330 271,00
Дворищинське сільське поселення село Дворищі 17 486 314,00
Звягінське сільське поселення село Звягіно 14 343 161,00
Кабозьке сільське поселення залізнична станція Кабожа 23 1760 321,20
Миголоське сільське поселення село Миголощі 23 432 299,00
Минцівське сільське поселення село Минці 6 507 373,00
Остахновське сільське поселення село Остахново 17 370 946,00
Пеське сільське поселення село Песь 10 1762 213,00
Ювілейнинське сільське поселення селище Ювілейний 1 1520 2,00

Законом Новгородської області № 726-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Анциферовське і Бродське сільські поселення були об'єднані в єдине Анциферовське сільське поселення з адміністративним центром у селі Анциферово[10].

Економіка

Гірництво

На території району ведеться відкрита розробка корисних копалин будівельними, шляхоремонтними (АТ «Хвойнинское ДЭП» і ТОВ «ДРП-53»), житлово-комунальними та іншими підприємствами, ТОВ «Новеврощебень», «Новгородская Долина», «Кушавера Торф», «Инвестстрой», «Герта Люкс», «НовгородГранитРесурс», «Хвойная-Неруд», «Вологодские карьеры», «Бизнес-ресурс», «Шварковский камень»[11]. Розробка ведеться відкритим способом на таких родовищах і в кар'єрах:

  • Пісок будівельний: Миголощі (за 22 км на південний захід від залізничної станції Хвойна), Спасово (поблизу села Спасово), Прокшино (поблизу села Прокшино), 144-й квартал (поблизу села Миголощі).
  • Піщано-гравійний матеріал (ПГМ, ПГС): Сутоки і Нарочино (за 4 км на схід від залізничної станції Анциферово), Анциферово-3 (поблизу села Доблбеніки).
  • Валунно-гравійно-піщаний матеріал (ВГПМ, ВГПС): Миголощі (за 22 км на південний захід від залізничної станції Хвойна), В'язовка (за 10 км на північ від залізничої станції Песь), Александровський (за 12 км на північ від села Лєсна), Анциферово-3 (за 7 км на захід від села Анциферово), Шварково (за 4,5 км на північний захід від села Шварково), Філістово (поблизу села Філістово).
  • Торф: Семеновські Вельгі (за 3,5 км на північний захід від залізничної станції Кабожа).[11].

Промисловість

Головні системоутворюючі підприємства Хвойнинського району[12]:

  • ТОВ «НОРД» — лісозаготівля, виготовлення пиломатеріалів.

Примітки

  1. До 27 березня 2020 року[8].

Джерела

  1. https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
  2. http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst49/DBInet.cgi?pl=8006001
  3. а б Перечень ООПТ Новгородской области : [рос.] : [арх. 22.04.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 24 декабря. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
  4. Своим решением Новгородская областная Дума лишила защиты особо охраняемые природные территории Новгородской области : [рос.] : [арх. 01.08.2010] // газеты Волховъ : вебсайт. — 2009. — 24 апреля. — Дата звернення: 1 серпня 2010 року.
  5. Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29.10.2020] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  6. Распоряжение №631-р «Об охране диких животных и растений, находящихся на территории области» : [рос.] : [арх. 23.11.2018] // Новгородский областной Совет депутатов трудящихся : распоряжение. — 1977. — 23 сентября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  7. а б в Решение № 30 «Об отнесении природных объектов к государственным памятникам природы местного значения» : [рос.] : [арх. 27.08.2021] // Исполнительный комитет Новгородского областного Совета народных депутатов : решение. — 1989. — 13 ноября. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  8. а б Закон Новгородской области «О преобразовании всех поселений, входящих в состав Хвойнинского муниципального района, путём их объединения и наделении вновь образованного муниципального образования статусом муниципального округа» : [рос.] : [арх. 05.11.2020] // Новгородская областная Дума : закон № 529-ОЗ от 27.03.2020. — 2020. — 27 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  9. Характеристика субъектов Российской Федерации по типам муниципальных образований и видам муниципальных учреждений на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  10. Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Хвойнинского муниципального района,…» : [рос.] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 726-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  11. а б Список недропользователей Новгородской области : [рос.] : [арх. 19.07.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 24 декабря. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
  12. Перечень системообразующих предприятий Новгородской области, по которым осуществляется особый мониторинг : [рос.] : [арх. 25.01.2021] // Правительство Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 25 января. — Дата звернення: 9 серпня 2021 року.

Література

  • (рос.) Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.
  • (рос.) Новгородская область: Атлас / Министерство экономического развития Российской Федерации. Федеральное агентство геодезии и картографии (Роскартография). — Великий Новгород : Новгородское аэрогеодезическое предприятие, 2008. — 144 с. — (Регионы России). — 200 екз.
  • (рос.) Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
  • (рос.) Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
  • (рос.) Барышева А. А. Местные климаты и ландшафты Новгородской области. — Великий Новгород : Новгородский региональный центр развития образования, 2008.
  • (рос.) Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
  • (рос.) История экономики Великого Новгорода и Новгородской земли : очерки хозяйственного развития. — Великий Новгород : Новгородский филиал Санкт–Петербургского государственного университета экономики и финансов, 2009.
  • (рос.) Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1988. — 94 с.
  • (рос.) Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.
  • (рос.) Традиционный фольклор Новгородской области : песни, причитания. — Л. : Наука, 1979.

Посилання