Муніципальний район розташований на північно-заході Новгородської області. Район межує на сході з Новгородським, на півдні — з Шимским муніципальними районами Новгородської області, на північному заході з Лузьким муніципальним районом Ленінградської області.
Основні річки — Луга й Удрайка.
Охорона природи
У 2000-х роках на території колишнього мисливського заказника, з метою збереження і відтворення чисельності окремих видів диких тварин та середовища їх проживання, на площі 10 тис. га було створено Батецький державний біологічний природний заказник під контролем Комітету мисливського і рибного господарства Новгородської області. 2008 року Новгородською обласною думою з нього було знято охоронний статус[2][3].
На території Батецького району створено 3 пам'ятки природи загальною площею 690,25 га, 2 комплексного профілю (ландшафтні) і 1 біологічна (ботанічна).
Різноманітні мальовничі форми рельєфу долини річки Луга, відслонення девонськихвапняків, ерратичні валуни. Низькотравні луки на карбонатних ґрунтах (рослинні асоціації з рідкісними кальцефілами, у тому числі орхідні); вторинні широколистяні і дрібнолистяні ліси, прируслові ліси; заплавні комплекси. Ділянка верхньої течії річки Луга з рідкісними видами ґрунтів на карбонатних породах. Місця зростання рідкісних видів рослин і грибів, проживання рідкісних видів тварин[4].
Льодовикові й антропогенні форми рельєфу. Альвари (місця зростання орхідних). Соснові бори з рідкісними видами рослин; мішані й листяні ліси з широколистяними породами. Заплавні ділянки верхньої і середньої течії річки Івенка (правої притоки Луги). Рідкісні види ґрунтів. Місця зростання рідкісних і зникаючих видів рослин і грибів; місця проживання рідкісних видів тварин[6].
Батецький район утворений Постановою ВЦВК від 1 серпня 1927 року, входив до складу Лузького округу Ленінградської області. До його складу увійшли наступні сільські ради:
з Самокразької волості Новгородського повіту Новгородської губернії: Гусинська, Куринська, Озеревська, Радольска.
У листопаді 1928 року були скасовані Городенська, Гусинська, Куринська, Латовецька, Луженська, Озеревська і Реченська сільради. Радгостицька сільрада була перейменована на Ясковицьку, Войновська — на Ожогинську, Дубецька — на Мроткинську, Подберезька — на Підгорську. 1929 року була скасована Мроткинська сільрада.
У липні 1930 року округи були скасовані й Батецький район перейшов в пряме підпорядкування Ленінградської області.
Постановою ВЦВК від 20 жовтня 1931 року до Батецкого району був приєднаний скасований Чорненський район Новгородського округу Ленінградської області, з центром в селі Чорне. До складу Батецького району увійшли Велегощинська, Вольногорська, Воронинська, Заболотська, Заоська, Косицька, Несузька, Нехинська, Раглицька, Самокражська, Теребонська, Хрепельська і Чорненська сільрада. У результаті Батецькому районі стало 22 сільради, які об'єднували 188 населених пунктів, в той час населення району було — 32,2 тисячі осіб[7].
1 січня 1932 року з Новгородського району до Батецького був переданий Великотеребицька сільрада.
27 березня 1941 року була утворена Озеревська сільрада.
Територія району була зайнята німецькими військами 1941 року, після звільнення Батецький район 1944 року був включений до складу утвореної в тому ж році Новгородської області.
3 грудня 1949 року була розформована Заболотська сільрада. 16 червня 1952 року Чорненська і Раглицька сільрада були об'єднані в єдину Борську. Одночасно була скасована Ожогинська, але 30 липня відновлена.
13 липня 1953 року Хрепельська сільрада була перейменована на Островську.
8 червня 1954 року мережа сільрад Батецкого району була повністю переглянута: район став включати Батецкий, Большетеребецкий, Велегощинский, Вільногірський, Воронинский, Городенский, Некрасовский, Новосельський, Островський, Передольский, Покровський і Раглицька сільрада.
29 серпня 1958 року була утворена Заупорська сільрада, а Передольська сільрада був перейменований в Ожогинський.
9 квітня 1960 року була розформована Великотеребецька сільрада.
12 квітня 1961 року Островська сільрада була перейменована на Мойкинську. 17 серпня того ж року скасована Велегощинська.
З 1962 року по 31 грудня1965 року, під час невдалої всесоюзної реформи з поділу на сільські й промислові райони ат аналогічного типу парторганізації[8], відповідно до рішень листопадового пленуму ЦК КПРС «Про перебудову партійного керівництва народним господарством», район, як багато інших по СРСР був тимчасово збільшений — його територія увійшла до складу Новгородського сільського району, що охоплював територію колишніх Новгородського, Батецького, Чудовського і Мстинського адміністративних районів, а також Олександрівської сільради колишнього Маловішерського району[9].
Пленум ЦК КПРС 16 листопада 1964 року відновив колишній принцип партійного керівництва народним господарством, після чого Указом Верховної Ради РРФСР від 12 січня 1965 року сільські райони були перетворені на адміністративні райони, а потім, рішенням виконкому Новгородського обласної Ради депутатів трудящих від 31 грудня 1966 року № 706[7], був відновлений і Батецький район на території 9 сільрад Новгородського району та Нежатицької сільради Солецького району[9]. До складу відновленого Батецького району увійшли Батецька, Вільногірська, Воронинська, Городенська, Мойкинська, Нежатицька, Некрасовська, Новосельська, Передольска, Покровська і Раглицька сільрада.
28 березня 1977 року була розформована Раглицька сільрада.
5 травня 1978 року Нежатицька сільрада була перейменована на Мілковицьку, Новосельська — на Озеревську, Покровська — на Косицьку[10]
Постановами Новгородської обласної Думи від 26 лютого 1997 року була скасована Некрасовська сільрада Батецкого району з передачею її території до складу Передольскої[9], від 23 червня 2004 року було ліквідовано сільський статус населених пунктів: Вяжищі Мелковицької сільради, Раглиці Вільногірської, Хрипці Мойкинської[11], а селам Хочуні на території Косицької[12] і Лапушиці на території Мелковицької[13] надано статус населеного пункту[14].
Законом Новгородської області № 498-ОЗ від 31 березня 2009 року, який набрав чинності 17 квітня 2009 року, Батецьке і Городенське сільські поселення були об'єднані в єдине Батецьке сільське поселення з адміністративним центром у селищі Батецький[17].
Законом Новгородської області № 714-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Вольногорське і Мойкинське сільські поселення були об'єднані в єдине Мойкинське сільське поселення з адміністративним центром в селі Мойка[18].
Населення
Населені пункти Батецького району згідно перепису 2010 року[19]
Герб і прапор району розроблений на основі проекту Анатолія Тищенка, робота якого 11 грудня 2009 року була визнана перемогла на конкурсі проекту герба Батецкого району[20]. Символи затверджено рішенням Думи Батецкого муніципального району 23 червня 2010 року[21]
У символіці району увічнені відомі матеріальні символи району: великий курган — Шум-гора, а також лелеко, гнізда якого прикрашають багато населені пункти району.
Економіка
З 1997 року в Батецькому районі, поряд з Піддорським, Волотовським і Маревським, діяв пільговий податковий режим для товаровиробників, а з 2006 року[22] територія району оголошена зоною економічного сприяння.
Підприємства:
«ЖКГ Батецкого району» — філія ТОВ «МП ЖКГ Новжилкоммунсервис»
«Батецкое райст» — філія Новоблпотребсоюза
ГО «Редакція районної газети „Батецкий край“»
малі підприємств ТОВ «Парус», ТОВ РАУ «Блокадники», ТОВ «Чистий Істочник», ТОВ «Пола»
будується завод з переробки акумуляторних батарей ТОВ «КатМет»[22].
Гірництво
На території району ведеться відкрита розробка корисних копалин транспортними підприємствами (Батецьке дорожно-експлуатаційне, залізничне), ТОВ «НовЗемРесурс», «Конус», «Нов Торф», «Святой Источник», «Дорогобуж Инвест», ВЕГА ВН, «НПАО Щепы», колгосп «Вєрный путь» та Івнянський кар'єр[23]. Розробка ведеться відкритим способом на таких родовищах і в кар'єрах:
Пісок: Щепи (поблизу села Шепи, на березі Удрайки), Бор Західний (поблизу мойкинського Бора), Кошельково-1 (поблизу села Кошельково), Скачелі-1 (поблизу села Скачелі), Перевал (поблизу села Мар'їно), Дорогобуж (поблизу села Дорогобуж), Івня (поблизу села Івня, на березі Луги).
Піщано-гравійний матеріал (ПГМ, ПГС): Запольє (поблизу села Запольє), Щепи (поблизу села Щепи), Озерьово (поблизу села Озерьово), Слудовське (поблизу села Вольне Загор'є).
Валунно-гравійно-піщаний матеріал (ВГПМ, ВГПС): Грива (за 1,5 км) і Вольний (за 3,5 км на північний схід від села Жестяна Горка)[23].
Сільське господарство
4 колективних господарства
ТОВ «Передольске»
СПК «Червона Зірка»
ЗАТ «Садко»
Колгосп «Вірний шлях»
7 селянських (фермерських) господарств
більше 4 тисяч особистих підсобних господарств населення.
Транспорт
Через район проходять 2 залізничні колії Санкт-Петербург Вітебського відділення Жовтневої залізниці:
Автошляхи мають вихід на автостраду Санкт-Петербург — Київ і на Прибалтику.
Освіта, культура та соціальна сфера
В районі є 10 загальноосвітніх закладів, в тому числі 5 дошкільних[22].
Пам'ятки
Поблизу села Підгір'я Батецького району Новгородської області знаходиться один з найбільших середньовічних курганів Європи. Він називається «Шум-гора» і являє собою дворівневу земляну піраміду[24].
У самих верхів'ях Луги знаходиться комплекс пам'яток в урочищі Курська Гора, що складається з невеликого городища з примкнутим до нього селищем. Біля села Кострони знаходиться городище і цвинтар-жальник, на річці Оредеж — городище Надбілля[25][26].
↑Уничтожение заказников Новгородской области : [рос.] : [арх. 29.10.2020] // Электронный бюллетень Центра охраны дикой природы. ЦОДП — «Право — Природе» : вебсайт. — 2009. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
↑ абСписок недропользователей Новгородской области : [рос.] : [арх. 19.07.2021] // Министерство природных ресурсов, лесного хозяйства и экологии Новгородской области : вебсайт. — 2021. — 23 декабря. — Дата звернення: 12 липня 2021 року.
(рос.)Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.
(рос.)Административно–территориальное деление Новгородской губернии и области, 1727–1995 гг. : справочник. — СПб. : Экспресс С–Пб, 2009.
(рос.)Архитектурное наследие Великого Новгорода и Новгородской области / под ред. М. И. Мильчика. — СПб. : СПАС: Лики России, 2008.
(рос.)Барышева А. А. Местные климаты и ландшафты Новгородской области. — Великий Новгород : Новгородский региональный центр развития образования, 2008.
(рос.)Глушкова В. Г. Новгородская земля : природа, люди, история, хозяйство. — М. : Вече, 2016.
(рос.)История экономики Великого Новгорода и Новгородской земли : очерки хозяйственного развития. — Великий Новгород : Новгородский филиал Санкт–Петербургского государственного университета экономики и финансов, 2009.
(рос.)Серова В. Н., Барышева А. А., Жекулин В. С. География Новгородской области. — Л. : Лениздат, 1988. — 94 с.
(рос.)Смирнов В. Г. Великая Отечественная война на Новгородской земле. — М. : Вече, 2020.
(рос.)Традиционный фольклор Новгородской области : песни, причитания. — Л. : Наука, 1979.
.png)
.png)
.svg)
.svg)
