Адміністративно-територіальний устрій Новгородської області затверджено Статутом області та законом «Про адміністративно-територіальний устрій Новгородської області» від 11 листопада 2005 року (з останніми змінами від 28 вересня 2020 року)[1][2]. Адміністративним центром області слугує місто Великий Новгород. Код ЗКОАТО 49 603 402; ЗКТМУ 49 203 802.
Згідно державного устрою суб'єкта федерації, в межах адміністративно-територіальних одиниць Новгородської області було затверджено 142 муніципальні утворення, з яких на кінець 2020 року існувало 120[5][6]. У березні 2020 року на муніципальні округи були перетворені Волотовський[7], Марьовський[8], Солецький[9] і Хвойнинський муніципальні райони[6].
1944 року Новгородська область поділялась на 28 адміністративних районів: Батецкий, Белебьолковський, Боровицький, Валдайський, Волотовський, Дем'янський, Дрегельський, Залуцький, Крестецький, Личковський, Любитинський, Маловішерський, Молвотицький, Мошенський, Мстинський, Новгородський, Окуловський, Опеченський, Пестовський, Поддорський, Полавський, Солецький, Старорусський, Уторгошський, Хвойнинський, Холмський, Чудовський і Шимський. Того ж року Холмський район був переданий до складу Великолуцької області.
1958 року до складу Новгородської області з Псковської був переданий Холмський район.
1960 року був розформований Опеченський район, наступного року — Белебьолковський і Залуцький. 1963 року були розформовані Батецький, Волотовський, Дрегельський, Крестецький, Личковський, Любитинський, Маловішерський, Молвотицький, Мошенський, Мстинський, Поддорський, Полавський, Уторгошський, Хвойнинський, Чудовський, Шимський. Однак майже відразу почалось і поступове відновлення. Вже 1964 року був відновлений Любитинський район, через рік Волотовський, Крестецький, Маловішерський, Мошенський, Поддорський, Хвойнинський і Чудовський, 1966 року — Батецкий, Марьовський, 1968 — Парфінський, 1973 — Шимський.
Белебьолковський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Белебьолка. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, утворений заново 1941 року, розформований 1961 року, територія прєднана до Поддорського району.
Бронницький район. Адміністративний центр в селі Бронниця. Утворений 1927 року, перейменований на Мстинський район 1931 року через перейменування районного центру, розформований 1932 року. Утворений заново 1941 року з адміністративним центром в селищі Пролетарій, розформований 1963 року, територія розподілена між Новгородським і Крестецьким районами.
Дрегельський район. Адміністративний центр в селі Дреглі. Утворений 1927 року як Жуковський район, перейменований 1931 року через перейменування районного центру, розформований 1962 року, територія приєднана до Любитинського району.
Залуцький район. Адміністративний центр в селі Залуччя. Утворений 1927 року, розформований 1961 року, територія розподілена між Молвотицьким (тепер Марьовський) і Старорусським районами.
Кончанський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Кончанське. Утворений 1927 року, розформований 1932 року, територія розподілена між Боровицьким, Хвойнинським і Мошенським районами.
Лучковський район. Адміністративний центр в селі Лучково. Утворений 1927 року як Луженський район, перейменований на Лучковський 1928 року, розформований 1963 року, територія розподілена між Дем'янським і Валдайським районами.
Медведський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Медведь. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Новгородського району.
Опеченський район. Адміністративний центр в селі Опеченський Посад. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, утворений заново 1939 року, розформований 1960 року, територія розподілена між Боровицьким і Мошенським районами.
Ореховський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Клімково. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Мошенського району.
Подгощинський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Подгощі. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Старорусського району.
Поласький район. Адміністративний центр на залізничній станції Пола. Утворений 1927 року, розформований 1932 року, утворений заново 1939 року як Поласький район, розформований 1962 року, територія розподілена між Дем'янським і Парфинським районами
Полновський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Полново. Утворений 1927 року, перейменований на Полново-Селігерський 1930 року, розформований 1932 року, приєднаний до Дем'янського району.
Торбинський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Торбіно. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, територія розподілена між Бологовським, Боровицьким і Окуловським районами.
Угловський район Ленінградської області. Адміністративний центр на залізничній станції Угловка. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Окуловського району.
Уторгоський район. Адміністративний центр в селищі Уторгош. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, утворений заново 1935, розформований 1962 року, територія розподілена між Солецьким і Шимським районами.
Чорненський район Ленінградської області. Адміністративний центр в селі Чорне. Утворений 1927 року, розформований 1931 року, приєднаний до Батецького району.
Адміністративний район на північному заході області; ЗКОАТО — 49 203, ЗКТМУ — 49 603. Адміністративний центр району — селище Батецький (2,3 тис. мешканців). На півночі межує з Лузьким райономЛенінградської області; на сході — Новгородським, на півдні — Шимським районами Новгородської області. Площа району — 1591,79 км²; населення 2020 року — 5018▼ осіб; густота населення — 3,2 особи/км²[10]. У складі муніципального району 3 сільські поселення, які об'єднують 145 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Іванов Володимир Миколайович[13].
Законом Новгородської області № 498-ОЗ від 31 березня 2009 року, який набрав чинності 17 квітня 2009 року, Батецьке і Городенське сільські поселення були об'єднані в єдине Батецьке сільське поселення з адміністративним центром у селищі Батецький[14].
Законом Новгородської області № 714-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Вольногорське і Мойкинське сільські поселення були об'єднані в єдине Мойкинське сільське поселення з адміністративним центром в селі Мойка[15].
Адміністративний район на сході області; ЗКОАТО — 49 206, ЗКТМУ — 49 606. Адміністративний центр району — Боровичі (48,9 тис. мешканців). На півночі межує з Любитинським і Хвойнинським, на заході — Окуловським, на сході — Мошенським районами Новгородської області; на півдні — Бологовським і Удомельським районами Тверської області. Площа району — 3137,90 км²; населення 2020 року — 62 502▼ ососби; густота населення — 19,9 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 10 сільських поселеннь, які об'єднують 324 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Швагірєв Ігор Юрійович[13].
Законом Новгородської області № 715-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані[16]:
Волокське і Кіровське сільські поселення в єдине Волокське сільське поселення з адміністративним центром в селі Волок;
Желєзковське, Плавковське і Реченське сільські поселення в єдине Желєзковське сільське поселення з адміністративним центром в селі Желєзково;
Кончансько-Суворовське й Удинське сільські поселення в єдине Кончансько-Суворовське сільське поселення з адміністративним центром в селі Кончанське-Суворовське;
Опеченське і Перелуцьке сільські поселення в єдине Опеченське сільське поселення з адміністративним центром в селі Опеченський Посад;
Перьодське і Починно-Сопкинське сільські поселення в єдине Перьодське сільське поселення з адміністративним центром в селі Перьодкі.
Адміністративний район на південному сході області; ЗКОАТО — 49 208, ЗКТМУ — 49 608. Адміністративний центр району — місто Валдай (13,8 тис. мешканців). На півночі межує з Крестецьким і Окуловським, на південному сході — Дем'янським районами Новгородської області, на сході — Бологовським райономТверської. Площа району — 2701,63 км²; населення 2020 року — 22 854▼ осіб; густота населення — 8,5 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 8 сільських поселеннь, які об'єднують 184 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Стаде Юрій Володимирович[13].
Законом Новгородської області № 716-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані Рощинське і Шуйське сільські поселення в єдине Рощинське сільське поселення з адміністративним центром у селищі Рощино[17].
Адміністративний район на заході області; ЗКОАТО — 49 210, ЗКТМУ — 49 610. Адміністративний центр району — селище Волот (2,2 тис. мешканців). На сході район межує зі Старорусським, на півночі — Шимським, на північному заході — Солецьким, на півдні — Поддорським районами Новгородської області; на заході — Дновським і на південному заході — Дєдовицьким районами Псковської області. Площа району — 995,10 км²; населення 2020 року — 4512▼ осіб; густота населення — 4,5 особи/км²[10]. У складі муніципального округу 3 сільських поселення, які об'єднують 110 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального округу (станом на 2021 рік) — Лижов Олександр Іванович[13].
Законом Новгородської області № 717-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані сільське поселення Волот і Взглядське сільське поселення в єдине Волотовське сільське поселення з адміністративним центром у селищі Волот; Волотовське, Ратицьке і Городецьке сільські поселення в єдине Горське сільське поселення з адміністративним центром у селі Волот[18]. Обласним законом від 3 березня 2016 року Горське сільське поселення було перейменовано на Ратицьке.
Законом Новгородської області № 531-ОЗ від 27 березня 2020 року Волотовський район був перетворений на муніципальний округ, всі сільські поселення розформовані[19].
Адміністративний район на півдні області; ЗКОАТО — 49 212, ЗКТМУ — 49 612. Адміністративний центр району — смт Дем'янськ (4,1 тис. мешканців). Межує на півночі з Крестецьким, на північному сході — Валдайським, на півдні — Марьовським, на заході — Парфінським і Старорусським районами Новгородської області; на сході — з Фіровським, південному сході — ЗАТО СонячнийТверської області. Площа району — 3198,94 км²; населення 2020 року — 9964▼ осіб; густота населення — 3,2 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 7 сільських поселеннь, які об'єднують 231 населений пункт, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Сапогов Андрій Миколайович[13].
Законом Новгородської області № 718-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані[20]:
Жирковське, Великозаходське і Тарасівське сільські поселення були об'єднані в єдине Жирковське сільське поселення з адміністративним центром у селі Жирково;
Ільїногорське, Вотолінське і Шишковське сільські поселення в єдине Ільїногорське поселення з адміністративним центром у селі Ільїна Гора (3 листопада 2017 року переміщений до села Шишково);
Пєсоцьке, Великолуцьке, Нікольське і Філіппогорське сільські поселення в єдине Пєсоцьке сільське поселення з адміністративним центром в селі Піски;
Полновське, Дубровське і Новоскребельске сільські поселення в єдине Полновське сільське поселення з адміністративним центром в селі Полнова;
Ямницьке і Чорноручайське сільські поселення в єдине Ямницьке сільське поселення з адміністративним центром в селі Ямник.
Адміністративний район в центрі області; ЗКОАТО — 49 214, ЗКТМУ — 49 614. Адміністративний центр району — смт Крестці (7,2 тис. мешканців). На заході район межує з Новгородським, на півночі — Маловішерським, на сході — Окуловським, на південному сході — Валдайським, на півдні — Дем'янським, на південному заході — Парфінським районами Новгородської області. Площа району — 2790,63 км²; населення 2020 року — 11 180▼ осіб; густота населення — 4,0 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 4 сільські поселення, які об'єднують 137 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Яковлев Сергій Анатолійович[13].
Законом Новгородської області № 719-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Локотське, Новорахінське і Сомьонське сільські поселення були об'єднані в єдине Новорахінське сільське поселення з адміністративним центром у селі Нове Рахіно; Вінське і Устьволмське сільські поселення були об'єднані в єдине Устьволмське сільське поселення з адміністративним центров в селі Усть-Волма[21].
Адміністративний район на півночі області; ЗКОАТО — 49 216, ЗКТМУ — 49 616. Адміністративний центр району — смт Любитино (2,3 тис. мешканців). На сході район межує з Хвойнинським, на півдні — Боровицьким і Окуловським, на заході — Маловішерським районами Новгородської області; на північному заході — Кіриським, на півночі — Тихвинським, на північному сході — Бокситогорським районами Ленінградської області. Площа району — 4486,24 км²; населення 2020 року — 8288▼ осіб; густота населення — особи/км²[10]. У складі муніципального району 2 сільські поселення, які об'єднують 272 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Устінов Андрій Олександрович[13].
Адміністративний район на півночі області; ЗКОАТО — 49 220, ЗКТМУ — 49 620. Адміністративний центр району — місто Мала Вішера (10,2 тис. мешканців). Район на заході межує з Новгородським, на північному заході — Чудовським, на півдні — Крестецьким, на південному сході — Любитинським, на сході — Окуловським районами Новгородської області; на півночі — Кіриським райономЛенінградської області. Площа району — 3280,98 км²; населення 2020 року — 14 172▼ осіб; густота населення — 4,3 особи/км²[10]. У складі муніципального району 2 міських і 2 сільських поселення, які об'єднують 132 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Маслов Микола Олександрович[13].
Адміністративний район на півдні області; ЗКОАТО — 49 223, ЗКТМУ — 49 623. Адміністративний центр району — село Марьово (2,3 тис. мешканців). На півночі і північному сході район межує з Дем'янським, на північному заході — Старорусським, на заході — Поддорським, на південному заході — Холмським районами Новгородської області; на півдні — Андреапольським, на південному сході — Пеновським та Осташковським районами районами Тверської області. Площа району — 1818,70 км²; населення 2020 року — 3 902▼ осіб; густота населення — 2,1 особи/км²[10]. У складі муніципального округу 4 сільські поселення, які об'єднують 139 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального округу (станом на 2021 рік) — Горкін Сергій Іванович[13].
Законом Новгородської області № 699-ОЗ від 3 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Марьовське і Липївське сільські поселення були об'єднані в єдине Марьовське сільське поселення з адміністративним центром у селі Марьово; Молвотицьке і Горське сільські поселення в єдине Молвотицьке сільське поселення з адміністративним центром у селі Молвотиці[22].
Законом Новгородської області № 530-ОЗ від 27 березня 2020 року Молвотицький муніципальний район було перетворено на муніципальний округ, всі сільські поселення розформовані[23].
Адміністративний район на сході області; ЗКОАТО — 49 224, ЗКТМУ — 49 624. Адміністративний центр району — село Мошенське (2,1 тис. мешканців). На півночі район межує з Хвойнинським, на сході — Пестовським, на заході — Бобровицьким районами Новгородської області; на півдні — Лєсним, на південному сході — Удомельським районами Тверською областю. Площа району — 2568,28 км²; населення 2020 року — 5 970▼ осіб; густота населення — 2,3 особи/км²[10]. У складі муніципального району 5 сільських поселеннь, які об'єднують 205 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Павлова Тетяна Володимирівна[13].
Законом Новгородської області № 721-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані[25]:
Гостецьке і Пролетарське сільські поселення в єдине Пролетарське сільське поселення з адміністративним центром у робітничому селищі Пролетарій;
Тьосово-Нетильське міське і Солегорське сільське поселення в єдине Тьосово-Нетильське міське поселення з адміністративним центром у селищі Тьосово-Нетильський;
Божонське і Новоселицьке сільські поселення в єдине Новоселицьке сільське поселення з адміністративним центром у селі Новоселиці;
Єрмолинське і Новомельницьке сільські поселення в єдине Єрмолинське сільське поселення з адміністративним центром у селі Єрмоліно.
Законом Новгородської області № 533-ОЗ від 1 квітня 2014 року були об'єднані[26]:
Єрмолінське, Григоровське і Сирковське сільські поселення в єдине Єрмолінське сільське поселення з адміністративним центром у селі Єрмоліно;
Новоселицьке, Савинське і Волотовське сільські поселення в єдине Савінське сільське поселення з адміністративним центром у селі Савіно;
Подберезовське, Трубичинське і Чечулинське сільські поселення в єдине Трубичинське сільське поселення з адміністративним центром у селі Трубичино;
Тьосово-Нетильське і Тьосовське міські поселення в єдине Тьосово-Нетильське міське поселення з адміністративним центром у селищі Тьосово-Нетильське.
Адміністративний район на сході області; ЗКОАТО — 49 228, ЗКТМУ — 49 628. Адміністративний центр району — місто Окуловка (9,5 тис. мешканців). На півночі район межує з Любитинським, на сході — Боровицьким, на півдні — Валдайським, на заході — Крестецьким, на північному заході — Маловішерським районами Новгородської області; на південному сході — ЗАТО ОзернийТверської області. Площа району — 2520,81 км²; населення 2020 року — 20 225▼ осіб; густота населення — 8,0 особи/км²[10]. У складі муніципального району 3 міських і 4 сільських поселеннь, які об'єднують 202 населених пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Шитов Олексій Леонідович[13].
Законом Новгородської області № 722-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Угловське міське і Озерське сільське поселення були об'єднані в єдине Угловське міське поселення з адміністративним центром у робітничому селищі Угловка[27].
Адміністративний район в центральній частині області; ЗКОАТО — 49 230, ЗКТМУ — 49 630. Адміністративний центр району — смт Парфіно (6,3 тис. мешканців). На заході район межує з Старорусським, на півночі — Крестецьким і Новгородським, на сході — Дем'янським районами Новгородської області. Площа району — 1591,12 км²; населення 2020 року — 12 220▼ осіб; густота населення — 7,7 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 2 сільських поселення, які об'єднують 115 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Леонтьєва Олена Миколаївна[13].
Законом Новгородської області № 723-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані Лажинське, Сергієвське, Федорковське і Юр'євське сільські поселення в єдине Федорковське сільське поселення з адміністративним центром у селі Федорково; Кузьминське, Новодеревенське і Полавське сільські поселення в єдине Полавське сільське поселення з адміністративним центром у селищі Пола[28].
Адміністративний район на крайньому сході області; ЗКОАТО — 49 232, ЗКТМУ — 49 632. Адміністративний центр району — місто Пестово (14,8 тис. мешканців). На північному заході район межує з Хвойнинським, на заході — Мошенським районами Новгородської області; на півдні — Сандовським і Лісним районами Тверської області; на півночі — Чагодощенським, на північному сході — Устюженським районами Вологодської області. Площа району — 2110,44 км²; населення 2020 року — 19 865▼ осіб; густота населення — 9,4 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 7 сільських поселеннь, які об'єднують 205 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Іванов Дмитро Володимирович[13].
Адміністративний район на південному заході області; ЗКОАТО — 49 234, ЗКТМУ — 49 634. Адміністративний центр району — село Поддор'є (1,9 тис. мешканців). На півночі район межує з Волотовським, на північному сході — Старорусським, на південному сході — Марьовським, на півдні Холмським районами Новгородської області; на північному заході — Дєдовицьким, на південному заході — Бєжаницьким районами Псковської області. Площа району — 2954,02 км²; населення 2020 року — 3 695▼ осіб; густота населення — 1,3 особи/км²[10]. У складі муніципального району 3 сільських поселення, які об'єднують 155 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Паніна Олена Вікторівна[13].
Адміністративний район на заході області; ЗКОАТО — 49 238, ЗКТМУ — 49 638. Адміністративний центр району — місто Сольці (8,3 тис. мешканців). На півночі район межує з Шимським, на сході — Волотовським районами Новгородської області; на заході — Порховським; на південному заході — Дновським районами Псковської області. Площа району — 1422,91 км²; населення 2020 року — 13 183▼ осіб; густота населення — 9,3 особи/км²[10]. У складі муніципального округу 1 міське і 3 сільських поселення, які об'єднують 183 населені пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального округу (станом на 2021 рік) — Котов Олександр Якович[13].
Законом Новгородської області № 724-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані[29]:
Вибітське і Невське сільські поселення в єдине Вибітське сільське поселення з адміністративним центров в селі Вибіті;
Горське і Куклинське сільські поселення в єдине Горське сільське поселення з адміністративним центров в селі Горки;
Вшельське, Сосновське і Дубровське сільські поселення в єдине Дубровське сільське поселення з адміністративним центров в селі Дуброво.
Законом Новгородської області № 532-ОЗ від 27 березня 2020 року муніципальний район перетворено на муніципальний округ, всі сільські і міські поселення розформовано[30].
Адміністративний район в центральній частині області; ЗКОАТО — 49 239, ЗКТМУ — 49 639. Адміністративний центр району — місто Стара Русса (27,3 тис. мешканців). На півночі водами озера Ільмень межує з Новгородським, на сході — Парфінським, південному сході — Дем'янським, півдні — Марьовським, південному заході — Поддорським, на заході — Волотовським і Шимським районами Новгородської області. Площа району — 3111,36 км²; населення 2020 року — 41 493▼ осіб; густота населення — 13,3 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 7 сільських поселеннь, які об'єднують 290 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Розбаум Олександр Рихардович[13].
Законом Новгородської області № 726-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, Анциферовське і Бродське сільські поселення були об'єднані в єдине Анциферовське сільське поселення з адміністративним центром у селі Анциферово[6].
Законом Новгородської області № 529-ОЗ від 27 березня 2020 року район був преобразований в муніципальний округ, всі сільські та міські поселення скасовано[32].
Адміністративний район на крайньому південному заході області; ЗКОАТО — 49 247, ЗКТМУ — 49 647. Адміністративний центр району — місто Холм (3,3 тис. мешканців). На півночі район межує з Поддорським, на сході — Марьовським районами Новгородської області; на півдні — Торопецьким і Андреапольским районами Тверської області; на південному заході — Локнянським і Бєжаницьким районами Псковської області. Площа району — 2178,69 км²; населення 2020 року — 5039▼ осіб; густота населення — 2,3 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 3 сільських поселення, які об'єднують 136 населених пунктів, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Саляєв Віталій Ілліч[13].
Законом Новгородської області № 727-ОЗ від 30 березня 2010 року, який набрав чинності 12 квітня 2010 року, були об'єднані Красноборське і Наволоцьке сільські поселення в єдине Красноборське сільське поселення з адміністративним центром у селі Красний Бор; Находське і Тогодське сільські поселення в єдине Тогодоське сільське поселення з адміністративним центром у селі Тогодь[33].
Адміністративний район на крайній півночі області; ЗКОАТО — 49 250, ЗКТМУ — 49 650. Адміністративний центр району — місто Чудово (13,8 тис. мешканців). Район на півдні межує з Новгородським, на південному сході — Маловішерським районами Новгородської області; на півночі — Кіриським, на заході — Тосненським районами Ленінградської області. Площа району — 2331,80 км²; населення 2020 року — 19 566▼ осіб; густота населення — 8,4 особи/км²[10]. У складі муніципального району 1 міське і 3 сільських поселення, які об'єднують 84 населені пункти, що перебувають на обліку (разом із залишеними). Голова муніципального району (станом на 2021 рік) — Хатунцев Микола Васильович[13].
↑З трьох міст обласного значення (Боровичі, Великий Новгород, Стара Русса) тільки одне має статус міського округу (Великий Новгород), інші два (Боровичі та Стара Русса) мають статус міських поселень у складі однойменних муніципальних районів.
↑Устав Новгородской области : [рос.] : [арх. 20.07.2020] // Электронный фонд правовых и нормативно-технических документов : закон Новгородской области от 3 сентября 1994 года N 2-ОЗ. — 1994. — 3 сентября. — Дата звернення: 20 червня 2021 року.
(рос.)Каминский С. Ф. Новгородская область // Советский Союз. Российская Федерация: Общий обзор и Европейский Север / Отв. ред. С. В. Калесник, А. В. Даринский. — М. : «Мысль», 1971. — С. 352-367. — 85 тис. прим.
(рос.)Казанский Н. Н. Северо-Запад // Страны и народы. Советский Союз. Общий обзор. Россия : [Науч.-попул. геогр.-этнограф. изд. в 20 т.] / Редкол. : Г. М. Лаппо (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1983. — С. 328-337. — 461 с. — 180 тис. екз.
(рос.)Атлас Новгородской области / ред. коллегия: Шведчиков Б. Н., Селиверстов Ю. П., Дуров А. Г. и др.; ст. ред. Тимофеева Н.И. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1982.