Пашківка (Бучанський район)
Пашкі́вка — село Макарівської селищної громади Бучанського району Київської області. Розташоване за 19 км від центру громади та за 50 км від обласного центру. Найближча залізнична станція: Фастів, за 30 км. Площа — 481 га, кількість дворів — 670. Кількість населення — 743 особи. День села — на Святу Трійцю. Геральдика с. Пашківка затверджена рішенням сесії Пашківської сільської ради у 2009 р. ІсторіяЗнайдені на території села знаряддя праці первісної людини: кам'яні рубила, сокири з отворами для заправки держака, кам'яні сокири з кістяним держаком, дерев'яний, видовбаний зі стовбура дерева човен, свідчать про найдавніше заселення цієї місцевості. Також на території села виявлено залишки поселення доби бронзи. В давнину Пашківка була оточена густими заболоченими мішаними лісами. В історичних документах село вперше згадується 16 серпня 1613 року, коли до Пашківки втекли мешканці з містечка Хабного[1]. У липні 1768 року в селі побували козаки Івана Бондаренка[2]. За краєзнавчими матеріалами Лаврентія Похилевича про населений пункт відомо наступне:
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Пресвятої Трійці с. Пашківка (приписні с. Лишня з ц. св. Анни, с. Леонівка) Бишівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України[3]. У 1918 р. створено революційний комітет, який очолював селянин Петро Григорович Нестерчук. Цього ж року під його керівництвом селяни виступили проти поміщика Збуровського. У 1920 р. утворилася сільрада, очолювана Калеником Семеновичем Сіренком. У 1927 р. відкрилася школа. Кількість населення становила 3299 осіб. У 1928 р. організовано ТОЗ, у 1930 р. — комуну. Першим головою став Микола Максимович Кольцов (з м. Києва). Село було окуповане нацистами 10 липня 1941 р. Понад 300 жителів боролися на фронтах, у партизанському загоні Григорія Григоровича Кухаря. У перші дні війни, прикриваючи відхід радянських військ, за околицею Пашківки були збиті бомбардувальник та винищувач Іл-156 пілотом О. В. Дунаєвим. У кінці травня 1942 р. створено Пашківську підпільну групу під керівництвом Ю. В. Пришви, до неї входили також А. Г. Нестерчук, Ю. І. Петренко, В. К. Шевченко. Керівник групи брав активну участь у різних диверсіях і операціях проти німців. В його будинку знаходилася явочна квартира підпілля і партизан. Інші члени організації збирали зброю, розповсюджували листівки «Совінформбюро», переховували поранених бійців, зривали плани німецьких властей з відправлення громадян на примусові роботи до Німеччини. За мужність і відвагу, виявлені в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників, 208 жителів села нагороджені орденами й медалями Союзу РСР. До 1965 р. діяв колгосп «40-річчя Жовтня», потім «Перемога». В «Історії міст і сіл Української РСР» про Пашківку початку 1970-х було подано таку інформацію:
У 1988 р. було збудовано дитячий садок, у 1993 р. — нову загальноосвітню школу І-Ш ст. (старе приміщення 1927 р. збереглося донині). Культурні потреби жителів обслуговує Будинок культури на 350 місць. Після Чорнобильської аварії спеціалістами з Тернопільської та Вінницької областей зведено 50 будинків для переселенців. Нині на території Пашківської сільської ради діють Пашківська ЗОШ І-ІІІ ступенів, дитячий садок, Будинок культури, Пашківська сільська бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, сільська рада. Галерея
Відомі людиНа Пашківському хуторі Кірчик народився Володимир Кіндратович Покотило — член націоналістичного підпілля, в'язень ГУЛАГу. В поселенні народився:
Див. такожПримітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia