Букет Євген Васильович Євген Букет, 13 жовтня 2022 року
Народився 23 жовтня 1981 (1981-10-23 ) (43 роки) Київ Громадянство Україна Національність українець Діяльність журналіст , краєзнавець , лідер спільноти , громадський діяч , політик , головний редактор , історик , репортер Галузь регіональна історія [ 1] , журналістика [ 1] , новини [ 1] і соціальна активність[d] [ 1] Відомий завдяки Краєзнавець , журналіст , громадський діяч Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка Знання мов українська і російська Заклад Видавничий дім «Українська культура» Членство Національна спілка журналістів України і ВМУА [ 2] Титул Почесний краєзнавець України (2016)Посада головний редактор і директор Партія Політична партія «Наша Україна» Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Букет .
Євге́н Васи́льович Бу́кет ( 23 жовтня 1981 , Київ ) — український краєзнавець , журналіст і громадський діяч.
Головний редактор газети «Культура і життя» , член правління Національної спілки краєзнавців України , член Національної Спілки журналістів України , Національної спілки письменників України (2023)[ 3] . Лауреат Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008) та Премії імені В'ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики (2018). Почесний краєзнавець України (2016).
Життєпис
Народився в Києві . Шкільні роки провів на батьківщині роду, в селі Грузькому Макарівського району Київської області [ 4] . 1999 року закінчив місцеву школу, а у 2004-го — механіко-математичний факультет Київського університету ім. Шевченка [ 5] .
У 2006—2007 працював кореспондентом газети «Макарівські вісті» [ 5] .
2007—2009 — інтернет-редактор Всеукраїнського культурологічного тижневика «Слово Просвіти» . 2010—2014 — заступник головного редактора цього часопису[ 5] .
З вересня 2014 по квітень 2015 — заступник головного редактора, з травня 2015 — головний редактор газети «Культура і життя» [ 6] .
Громадська діяльність
Євген Букет — відповідальний секретар (з 2010 року), заступник голови (з 2012 року) Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України , з 23 січня 2012 — член правління НСКУ , член ради Київської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (з 2008 року), заступник голови (2008—2017), голова (від 2 грудня 2017[ 7] [неавторитетне джерело ] ) Київського обласного об'єднання товариства «Просвіта» ім. Шевченка [ 8] , член контрольно-ревізійної інспекції ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка (2013—2017)[ 9] , заступник голови Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молода Просвіта» (2003—2008), почесний голова Київського обласного товариства «Молода Просвіта» (з 2008 року), член правління Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» (з 2019 року)[ 10] [ 11] , дійсний член Українського наукового товариства краєзнавства геральдики та фалеристики (2008—2011), член Українського геральдичного товариства (з 2009 року), Історичного клубу «Холодний Яр» (з 14.10.2018 р.[ 12] ), старший лейтенант козацтва. Був помічником-консультантом на громадських засадах народних депутатів України Юрія Гнаткевича (у V та VI скликанні) та Тараса Юрика [ 13] у VIII скликанні.
З 17 грудня 2011 по 15 грудня 2012 — голова правління, з 15 грудня 2012 по 15 грудня 2013 — голова ревізійної комісії громадської організації «Вікімедіа Україна» . 2011 року започаткував проведення українських Вікіекспедицій, 2013 -го — ініціював фотоконкурс «Вікі любить Землю» , а 2017-го — перехід газет «Культура і життя» і «Кримська світлиця» на ліцензування CC BY[ 14] . 12 вересня 2017 разом з Андрієм Бондаренком і Олексою Юрченком заснував Товариство редакторів української Вікіпедії. На зборах засновників обраний його головою[ 15] .
15 серпня 2012 Центральною виборчою комісією України зареєстрований кандидатом у народні депутати України по 212 мажоритарному виборчому округу (Київ, Дарницький район) від політичної партії «Наша Україна» [ 16] [ 17] , у його передвиборчій програмі було визначено редагування Вікіпедії як складову навчального процесу[ 18] [ 19] . За підсумками виборів посів 15 місце серед 39 претендентів, здобувши 369 голосів виборців[ 20] .
У 2014—2018 рр. — член громадської ради при Державній архівній службі України [ 21] . З 2014 — член експертно-перевірної комісії та колегії Центрального державного електронного архіву України [ 22] .
2013 року відвідав Соловецькі острови [значущість факту? ] . З 2014 — є членом громадської організації «Міжнародне об'єднання „Соловецьке братство“» , співавтор книжки статей учасників Соловецької прощі «Соловецька печаль України» (2016)[ 23] .
Творчість
Ще студентом почав досліджувати історію малої батьківщини[джерело? ] . 2001 року побачила світ його перша краєзнавча монографія «Історія українського села Грузьке». Відтоді Євген Букет став автором понад 20 книжок з історії Макарівського району Київської області , чим здобув визнання як дослідник-краєзнавець.
Має понад 500[джерело? ] публікацій у друкованих ЗМІ. Разом з Л. Голотою є упорядником публіцистичної серії "Бібліотека «Слова Просвіти» .
Книга Євгена Букета «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини» (2014)
Книга Євгена Букета «Швачка — фенікс українського духу» (2016)
Книга Євгена Букета «Семен Неживий — лицар Холодного Яру» (2020)
У 2014 побачила світ книга-дослідження, яка по-новому відкриває повстання 1768 року «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини».[ 24] 2016-го вийшла друком ще одна наукова розвідка про гайдамацький рух XVIII століття — «Швачка — фенікс українського духу»[ 25] , а 2020-го чергова праця з серії історичних нарисів про Коліївщину «Семен Неживий — лицар Холодного Яру».[ 26] Також Є. Букет ініціював та впорядкував збірник наукових і науково-популярних статей, присвячений 250-річчю національно-визвольного повстання 1768—1770 років «Коліївщина: право на повстання» (2020).[ 27]
У час російського вторгнення в Україну , працюючи кореспондентом інформаційного агентства «АрміяInform» , став автором історичного дослідження «30 війн із Zаклятим сусідом» [ 28] .
Основні праці
Букет Є.В. Історія українського села Грузьке . — Київ : «Логос», 2001. — 48 с. — ISBN 966-581-268-8 .
Букет Є.В. Історія українського села. Козичанка . — Київ : «Логос», 2003. — 100 с. — ISBN 966-581-406-0 .
Букет Є.В. Вісімдесят років діяльності «Молодої Просвіти» . — Київ : Пугач О.В. , 2004. — 96 с. — ISBN 966-8359-00-3 .
Букет Є.В. Історія українського села. Комарівка . — Київ : «Логос», 2004. — 88 с. — ISBN 966-581-554-7 .
Ащенко Н.В. , Букет Є.В., Нетреба Д.С. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Макарівського району : До 15-ї річниці Незалежності України. — Київ : «Логос», 2006. — 416 с. — ISBN 966-581-815-5 .
Букет Є.В., Луценко М.В. Молодіжні та дитячі громадські організації Київської області . Довідник. — Київ : «Логос», 2008. — 116 с. — ISBN 978-966-581-971-4 .
Ащенко Н.В. , Букет Є.В., Нетреба Д.С. та ін. Макарівський район . 85 років. Презентаційний збірник. — Київ : «Український видавничий консорціум», 2008. — 64 с. — ISBN 978-966-8189-66-1 .
Букет Є.В. Історія українського села. Колонщина . — Вінниця : ПП «Видавництво «Теза», 2008. — 132 с. — ISBN 978-966-421-059-8 .
Букет Є.В. Буслів суд. Грузецькі оповідки. — Київ : Пугач О.В. , 2009. — 48 с. — ISBN 978-966-8359-09-5 .
Букет Є. В. та ін. Наше прізвище Букет. — Київ : Пугач О.В. , 2010. — 160 с. — ISBN 978-966-8359-08-8 .
Букет Є.В., Кулаковський В.М., Міщенко Л.А. та ін.; Упоряд. Букет Є.В. Нариси з історії Ясногородки . — Біла Церква : Вид. О.В. Пшонківський, 2010. — 304 с. — ISBN 978-966-2083-83-5 .
Міста і села України. Київщина / історико-краєзнавчі нариси. - Том 2. — Київ : «Український видавничий консорціум», 2011. — 448 с. — ISBN 978-966-1641-31-9 .
Букет Є.В., Перерва В.С. Люди, які несли віру. Літопис православного життя села Грузького . — Київ : Пугач О.В. , 2011. — 80 с. — ISBN 978-966-8359-14-9 .
Букет Є.В., Гальчак С.Д. , Дмитрук В.І. , Маньковська Р.В. Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009-2013 рр. Документи та матеріали. — Вінниця : ПП Балюк І.Б, 2014. — 340 с. — ISBN 978-617-530-064-0 .
Савченко Г. П. , Букет Є. В., Синявський Я. О. Київська область . Живий у пам'яті поколінь // Україна Тараса Шевченка: іст.-краєзнав. нариси / упоряд.: Р. В. Маньковська , В. М. Мельниченко; передм. О. П. Реєнта ; голова ред. ради Л. М. Новохатько ; голов. ред. О. П. Реєнт ; худож.-оформлювач О. М. Іванова; М-во культури України, Нац. спілка краєзнавців України . — Харків : Фоліо , 2014. — С. 182—213, 574. ISBN 978-966-03-6759-3
Букет Євген . Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс» , 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
Букет Євген . Нариси з історії Київської «Просвіти» . — К.: ВЦ «Просвіта», 2014. — 112 с. — ISBN 978-617-7201-05-1
Букет Є.В. Швачка — фенікс українського духу. — Київ : «Український пріоритет», 2016. — 360 с. — ISBN 978-617-7398-15-7 .
Національна спілка краєзнавців України в інформаційному просторі. До 90-річчя журналу «Краєзнавство» / [відп. ред. О. П. Реєнт ; упоряд.: Є. В. Букет, В. І. Дмитрук , Р. В. Маньковська , В. І. Милько]. — К.: НСКУ, 2017. — 183 с. — ISBN 978-617-7009-52-7 .
Мар'янівка / за заг. ред. Є. В. Букета; Є. В. Букет, П. Л. Машовець, Г. Г. Оніщук. — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017. — 132 с., іл. — (Історія укр. села). — ISBN 978-617-7483-80-8
«Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу [Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine .] / Упорядники Є. В. Букет, О. Є. Петренко . — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017. — 112 с. — (Бібліотека газети «Культура і життя» ). — ISBN 978-617-7607-13-6
Вільне (Вульшка) : краєзнавчий вимір крізь віки [Текст] / Євген Букет, Віталій Коцур , Леся Коцур. — Переяслав-Хмельницький: Домбровська Я. М., 2018. — 187 с. : фот. — (Історія українського села). — Бібліогр. в зносках. — ISBN 978-617-7747-00-9
Літопис Національної спілки краєзнавців України : 2008—2018 рр. До 10-річчя надання Спілці краєзнавців статусу національної / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О. П. Реєнта ; упоряд.: Є. В. Букет, В. І. Дмитрук , Р. В. Маньковська , В. І. Милько. — К.: НСКУ, 2018. — 500 с. — ISBN 978-617-7399-26-0 [ 29]
Коліївщина : право на повстання: збірник наукових і науково-популярних статей, присвячений 250-літтю національно-визвольного повстання 1768—1770 років / упоряд. Є. В. Букет; Наук.-досл. ін-т козацтва ім. С. Бандери , НАЦ «УСДД», Іст. клуб «Холодний Яр» . — К.: видавець Мельник М. Ю. , 2020. — 344 с. — ISBN 978-617-7838-05-9
Олександр Давидчук . Від Афгану до «Айдару»… / упоряд. Є. В. Букет, В. А. Гедз . — К.: Видавничий дім «Українська культура» , 2020. — 32 с. — ISBN 978-966-97958-1-6
Букет Є.В. Семен Неживий — лицар Холодного Яру. — Київ : «Українська культура» , 2020. — 416 с. — ISBN 978-966-97958-0-9 .
Букет Є.В. Фастів козацький і гайдамацький. — Київ : Видавництво Марка Мельника , 2021. — 504 с. — ISBN 978-617-7838-21-9 .
30 війн із Zаклятим сусідом / авт. кол.: Є. В. Букет, Т. П. Мороз, В. І. Саранцев (кер. проєкту) та ін. — К., 2022. — 64 с. : іл. (укр. і англ. мовами).
Нагороди
Примітки
↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
↑ https://ua.wikimedia.org/w/index.php?title=Члени_організації&oldid=87180
↑ Відбулося чергове засідання секретаріату НСПУ. – 2023. – 28 жовтня
↑ Букет Є.В. Історія українського села. Козичанка. — Київ : «Логос», 2003. — С. 100.
↑ а б в Євген Васильович Букет: біобібліографічний покажчик / Нац. іст. б-ка України ; Київ. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України , відп. ред. І. Б. Гирич ; упоряд.: Т. А. Приліпко, С. І. Смілянець. — Київ : Мельник М. Ю. , 2022. — С. 14 — 21. — (Краєзнавці Київщини; кн. 2).
↑ "Культура і життя", №21-22 за 2015 рік . issuu.com . Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 22 травня 2015 .
↑ Сьогодні у Веприку на Фастівщині, в Музеї Кирила Григоровича Стеценка відбулася звітно-виборна конференція Київського обласного об'єднання "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Facebook . Просвіта Київщини. 2 грудня 2017. Процитовано 7 листопада 2021 .{{cite web }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ Обрано нове керівництво «Просвіти» Київщини . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018 . [Архівовано 2018-01-23 у Wayback Machine .]
↑ Новообрані керівні органи ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка . Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 18 грудня 2021 . [Архівовано 2019-09-26 у Wayback Machine .]
↑ Злагоджена професійна команда: 20 років роботи фонду «Журналістська ініціатива» . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021 .
↑ Благодійність починається з небайдужості . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021 .
↑ Свято Покрови в Холодному Яру . Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021 .
↑ Народний депутат України VIII скликання Юрик Тарас Зіновійович . gapp.rada.gov.ua . Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 22 травня 2015 . [Архівовано 2015-09-14 у Wayback Machine .]
↑ Національне газетно-журнальне видавництво переходить на вільну ліцензію . Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 26 квітня 2017 .
↑ Офіційна сторінка Товариства редакторів української Вікіпедії [недоступне посилання з червня 2019 ]
↑ cvk.gov.ua . Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 16 серпня 2012 .
↑ Насправді " Голова “Вікімедіа Україна” йде на вибори [недоступне посилання з червня 2019 ]
↑ Програма кандидата [недоступне посилання з листопадаа 2019 ]
↑ Рефераты в школах предлагают заменить редактированием «Википедии» (рос.) . Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 2 листопада 2012 .
↑ Результати волевиявлення громадян по 212 мажоритарному виборчому округу . Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 18 червня 2013 .
↑ Склад Громадської ради при Державній архівній службі України (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021 .
↑ Склад членів експертно–перевірної комісії Центрального державного електронного архіву України . Центральний державний електронний архів України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 червня 2014 .
↑ Лук'янчук Г. Соловецька печаль України . Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 6 травня 2017 .
↑ Тетяна Череп-Пероганич (2 липня 2014). «Гайдамаки — це „Правий Сектор“ XVIII століття». Євген Букет про нову книгу і не тільки… . Книгобачення. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014 .
↑ «Головна мета ворогів — зламати віру козацької нації» . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016 .
↑ У друк вийде книга, яка розповість про таємниці отамана Холодного Яру Семена Неживого . Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 21 грудня 2020 .
↑ Коліївщина: право на повстання і національна пам'ять . Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 21 грудня 2020 .
↑ Здоровило Тарас. Знаннями добре ворога бити // Україна молода . — 2023. — 8 лютого. — № 6 (5918). — С. 2.
↑ Вийшло друком інформаційно-довідкове видання «Літопис Національної спілки краєзнавців України 2008—2018 рр.» . Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 19 жовтня 2019 .
↑ В Україні заснували міжнародну нагороду - медаль Олександра Довженка . Укрінформ . 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 30 травня 2021 .
↑ В Україні заснували міжнародну медаль "Олександра Довженка" . Еспресо TV . 2 листопада 2016. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 30 травня 2021 .
↑ Ігор Павлюк (23 грудня 2017). Названо лауреатів міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2018 рік . Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 5 січня 2018 .
↑ Відзначено лауреатів премії ім. В. Косовського // Наш городок. — 2018. — 2 серпня. — № 31 (790). — С. 12.
↑ Лауреатом Премії імені В. Чорновола став автор «Кримської світлиці» . Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2018 . [Архівовано 2020-10-27 у Wayback Machine .]
↑ Названі лавреати премії ім. Якова Гальчевського за 2021 рік . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 25 січня 2021 .
↑ У Києві вручили першу українську відзнаку для редакторів Вікіпедії . MediaSapiens. 7 червня 2021. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021 .
↑ Макарівські вісті, № 41 (11200), 22 жовтня 2021, — с. 5 (PDF) . Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021 .
↑ Євген Букет і Надія Бойко нагороджені міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine .] // Українська літературна газета . — 5.11.2021
↑ Церковна відзнака Євгенові Букету — журналістові, просвітянину, доброчинцю
Джерела
Посилання