uk %D0%A8%D0%B8%D0%B1%D0%B5%D0%BD%D0%B5

село Шибене
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бучанський
Тер. громада	Бородянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32080030310039158
Облікова картка	Шибене
Основні дані
Населення	1500
Площа	31,77 км²
Густота населення	47,21 осіб/км²
Поштовий індекс	07812
Телефонний код	+380 4577
Географічні дані
Географічні координати	50°43′43″ пн. ш. 29°59′57″ сх. д. / 50.72861° пн. ш. 29.99917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	138 м
Водойми	р. Журавка
Місцева влада
Адреса ради	07812, с. Шибене, вул. Кооперативна, 25в
Карта
	Шибене
	Шибене
Мапа
	Шибене у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шибене (значення).

Ши́бене — село в Україні, в Бучанському районі Київської області. Населення становить 874 особи. Входить до складу Бородянської селищної громади.

В селі працює школа, дитячий садок «Зернятко», клуб, а також декілька магазинів.

Географія

На сході від села річка Савинка впадає у Здвиж.

Селом протікає річка Журавка, ліва притока Здвижу.

Етимологія

Одна з версій свідчить, що назва села походить від імені пана Шибенського, який проживав на цій території.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бородянської волості Київського повіту Київської губернії мешкало 929 осіб, налічувалось 114 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, смоляний завод^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1469 осіб (728 чоловічої статі та 741 — жіночої), з яких 1385 — православної віри^[2].

Покровська церква була збудована 1846 року І. В. Голубовським з дерева. До парафії належали села Берестянка, Мирча, Небрат та Оцитель. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Шибене (приписні сс.* Берестянка, Мирча, Небрат, Оцитель, Красний Ріг, Михайленків Хутір, х. Коблище, Грабок) Київського воєв., з 1797 р., ХІХ ст. - Бородянської волості Київського пов. і губ. зберігаються в ЦДІАК України. https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/shyb_001.xml [Архівовано 11 березня 2022 у Wayback Machine.]

Відомі люди

Сидоренко Петро Іванович — Герой Радянського Союзу.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Географія» Портал «Україна»

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-89. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[1]

[2]