Назва
|
Рік встановлення
|
Розташування
|
Фото
|
Короткі відомості
|
«Вічна слава борцям, загиблим в боротьбі з німецько-фашистськими окупантами», обеліск |
|
у сосновому парку |
|
Обеліск на честь радянських воїнів-визволителів створили скульптор Шапран і архітектор П. Говдя[1].
|
Воїнам-«афганцям», пам'ятний знак |
|
|
 |
|
Воїнам-визволителям 309-ї стрілецької дивізії, пам'ятний знак |
1975 |
на вулиці Шевченка |
 |
Пам'ятний знак воїнам-визволителям 309-ї стрілецької дивізії споруджено 1975 року, реставровано 1989 року.
|
Городовенка Нестора, бюст |
|
на Алеї «Герої Лохвиччини» |
 |
|
Дунаєвського Ісаака, бюст |
|
на Алеї «Герої Лохвиччини» |
 |
|
Жертвам Голодомору і політичних репресій, пам'ятний знак |
2009 |
у парку на вулиці Героїв України |
 |
Встановлено 6 листопада 2009 року (напередодні відзначення чергової річниці Жовтневого перевороту) коштом місцевих активістів ВО «Свобода» та українськими патріотами[2]. На жаль, навесні 2010 року пам'ятник був спаплюжений — у нього викрали одну з деталей, а са́ме невідомі зловмисники поцупили гіпсову фігуру янгола[3].
|
Землякам, полеглим на фронтах німецько-радянської війни, меморіал |
1967 |
на Майдані Перемоги |
 |
Меморіал Землякам, полеглим на фронтах німецько-радянської війни, відкрили 1967 року. Автори — Я. Й. Рик та Н. Г. Клейн. Перед скорботною фігурою солдата палає вічний вогонь, праворуч від якого — стела з викарбуваними іменами загиблих у ДСВ.
|
Козакам Лохвицької сотні, пам'ятний знак |
2009 |
|
 |
Пам'ятний знак Козакам Лохвицької сотні було відкрито 2009 року[4].
|
«Комсомольцям 20-х Комсомольці 60-х» |
1968 |
у сосновому парку |
|
Пам'ятник комсомольцям 20-х рр. було відкрито 1968 року. Автори пам'ятника — скульптор Ю. П. Вар'янський і архітектор Куприн.
|
партизанському загону «Сокіл» |
2009 |
у сосновому парку |
|
Пам'ятний знак відкрито 8 травня 2009 року (на День Перемоги).
|
Пивоварова Григорія, бюст |
|
на Алеї «Герої Лохвиччини» |
 |
|
Подвигу Олександра Марінеска, пам'ятний знак |
2007 |
біля кафе «Чайка» |
 |
Пам'ятний знак подвигу командира підводного човна, уродженця Лохвиці Олександра Марінеска було встановлено 2007 року. Автор — місцевий скульптор Віктор Хоменко. Пам'ятний знак являє собою копію вітрильника з бетону на основі цементу, вкриту білою водоемульсійною фарбою, встановлену на 2-метровому постаменті, внизу збоку прилаштовано меморіальну табличку. Пам'ятник встановлено цілковито коштом лохвицької підприємиці-власниці кафе «Чайка» Ольги Лисак, в тому числі і з рекламною метою — для приваблення клієнтів до свого кафе, і лише́ виготовлення скульптури корабля обійшлося в 5 тис. грн.. Пам'ятник піддавався нападам вандалів, і, на жаль, є вразливим до руйнування через низьку якість матеріалу, з якого виготовлений[5].
|
Сковороді Григорію |
1922, 1972 |
у сквері біля будівлі Лохвицького медичного училища (вул. Шевченка, 27) |
 |
Пам'ятник українському мандрівному філософу та поетові Г. С. Сковороді було встановлено 1922 року на честь 200-ліття від дня його народження, а на честь 250-літньої річниці Сковороди (1972) пам'ятник було реконструйовано. Автор пам'ятника — видатний український скульптор І. П. Кавалерідзе.
|
Тесленку Архипу |
1974 |
перед районним Будинком культури (вул. Перемоги, 2) |
 |
Пам'ятник українському письменнику А. Ю. Тесленку було відкрито 1974 року. Автори пам'ятника — скульптор І. А. Коломієць і архітектор А. Д. Корнєєв.
|
Шевченку Тарасу |
2009 |
перед будівлею Лохвицької райдержадміністрації (вул. Перемоги, 1) |
 |
Пам'ятник великому українському поету та мислителю Тарасові Шевченку було відкрито 4 грудня 2009 року. Погруддя Шевченка було встановлено і відкрито за сприяння Лохвицької районної організації ВО «Свобода», очільник якої адвокат Олександр Панченко зібрав відповідні кошти, доклав до них свої особисті гроші та привіз до містечка погруддя поета[6].
|