В 2008 Бучанська міська рада вирішила знайти місце для встановлення пам'ятного знаку Тарасу Шевченку. В серпні 2010 розпочалися роботи по облаштуванню скверу і встановлення пам'ятника[2]. Там же організована і бульварна частинка. Навколо пам'ятного знаку є чаша, оздоблена орнаментом у стилі пам'ятника. Пам'ятник відкрито 9 вересня 2010 року за участі Президента України Віктора Януковича та інших урядовців.[3].
«На створення скульптури „Єдність“ — надихнула природа, її багатство та безмежність. Вважаю, що останнім часом людина прагне відокремитися від природи, а це — неправильно. Не слід забувати, що ми — єдине ціле»[4]
«Скульптура, яку я роблю у Бучі, чимось нагадує статуї, які тисячоліття стоять на острові Пасхи. Я хотів би в ній передати дух тієї монументальності і ритму»[4]
«Вільне трактування біблейського сюжету, де є Адам, Єва, змій, спокуса… Задум — зобразити відношення між чоловіком і жінкою, підняти вічну тему: хто ж кого спокусив?»[4]
«Задумав створити досить ліричну композицію, яка пов'язана з нашими слов'янськими традиціями — зобразити дівчину на човні. Це досить просторова, тонка скульптура, яка складається з декількох деталей. Підставка під основну частину скульптури має тривимірний зміст — це вода в трьох напрямках. Скульптура побудована за принципом хреста і композиція працює як по вертикалі, так і по горизонталі. Тонка жіноча постать символізує материнство, життя, любов. Мене привабило у цьому задумі те, як тема давніх часів буде виглядати в сучасній скульптурі»[4]
Діана — богиня полювання, природи. «У кожного своє уявлення про сюжети міфології. Я побачив Діану саме такою, яку передав у скульптурі: красивою дівчиною з птахом, якого вона тримає у руках, піднесених угору. До неба направляються і її помисли»[4]
«Силует дерева, у який вписаний силует людини, поєднуючи таким чином дві сутності. Робота символізує єдність людини з природою. Крім того, символічною є і поза людини, яка простягла руки до неба, ніби оберігаючи природу»[4]
«Це постать жінки, яка тільки-но прокинулася. Вона — ніжна, тендітна, слабка і сильна водночас. Узагальнена скульптура на задану тематику асоціює жінку з красивою квіткою чи паростком»[5]
«Фігура зображатиме істоту з крилами — химеру, сфінкса, який охоронятиме ліс. Це такий собі оберіг, талісман, який буде літати і слідкувати за навколишнім порядком»[5]
«Силует Маргарити за романом Михайла Булгакова „Майстер і Маргарита“. Скульптура зображує легку фігуру жінки, яка вилітає з вікна і „парує“ над містом — ніби межа між земним життям і містичними пригодами героїні. До речі, образ Маргарити, за задумом автора, можна сприймати і як образ музи, натхненниці»[5]
«З одного боку — казковий персонаж, а з іншого — давній образ старослов'янської віри. Я вирішив створити „обличчя“ лісу — старого, доброго, глибокого образу»[5]
«Зображає лісову Мавку, яка сидить на символічному дереві життя, роду. На цю роботу надихнув твір Лесі Українки „Лісова пісня“. …цей витвір є образом лісу, природи, первозданності та краси»[5]
для відтворення та обслуговування садиби музею М. Булгакова (вул. Інститутська 55-А)
для організації меморіального скверу та облаштування Братської могили загиблих в роки Другої світової війни (вул. Патріотів 20-А)
для встановлення пам'ятного знаку жертвам голодомору 1932—1933 років і політичних репресій в Україні (в межах вулиць Тургенєва, Некрасова та Малиновського)
для створення ландшафтного парку козацького побуту (на розі вулиць Шевченка та Тургенєва)[1].