Назва
|
Рік встановлення
|
Розташування
|
Фото
|
Короткі відомості
|
Воїнам-«афганцям»
|
2004
|
|
|
Споруджений у 2004 році.
|
Героям Буковинського куреня
|
1995
|
у сквері на розі вулиць Руської й Садовського
|
|
Споруджений у 1995 році. Автор — Іван Салевич. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї».
|
Сидору Воробкевичу
|
2006
2023
|
у сквері навпроти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|
|
Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з міді[1]. Автор — Микола Лисаківський.
Після проведення архітектурного конкурсу Департаментом урбаністики та архітектури було встановлено новий пам'ятник Воробкевичу. Він був виготовлений за гроші меценатів.
|
Полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена
|
|
на розі вулиць Головна та Героїв Майдану
|
|
На цьому місці стояв пам'ятник полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена. Встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. За радянських часів, 14 грудня 1949 року його зруйнували. Десь у середині 2000-х років ентузіасти розшукали шість великих фрагментів цього пам'ятника, зокрема, — розколотий навпіл цоколь з надписами. Розбиту плиту встановили на старе місце[2]. На цоколі — напис (українською, німецькою та румунською мовами): «Поляглим на полю Слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина».
|
Гакману Євгену, митрополиту
|
2006
|
перед Святодухівським православним кафедральним собором
|
|
Встановлено навесні 2006 року.
|
Главці Йозефу
|
|
в дендропарку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|
|
Встановлено у 1937 році, скульптор А. Северін.
|
Емінеску Міхаю
|
2000
|
у скверику на вулиці Ватутіна
|
|
Автор — Іван Миколайович Салевич. Встановлено 2000 року.
|
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
|
2018
|
на розі вулиць Руської та Шевченка
|
|
Пам'ятник складається з двох майданчиків, на яких розташовані три чорних гранітних куби, які викарбував скульптор Іван Салевич ще у 2005 році. На їхніх гранях викарбували роки голодомору, а також слова «Голодомор, геноцид, репресії». Куби оточують 14 шестиметрових вертикальних чавунних стовпів, на вершинах яких — стебла пшениці з достиглим колосом, яке пов'язується з сумнозвісним законом «трьох колосків». Хоч Буковина не була у складі СРСР у 1930-х роках, вона застала не менш жахливий Голодомор 1946—1947 років, який спричинив масову загибель людей через експорт-допомогу зерна СРСР повоєнним соціалістичним країнам Європи.
|
Ференцу Лісту
|
2015
|
у сквері біля площі Філармонії
|
|
Пам’ятний знак збудовано за проектом ужгородського скульптора Михайла Колодка. "Наверху рояля я помістив мініатюрну гротескну фігурку Ференца Ліста. Таким чином хотів показати вічність музики порівняно з людиною, навіть такою геніальною, — пояснив архітектор. — Позаду стели встановлений датчик руху. Якщо натиснути на клавішу, він спрацює і почне лунати 2-га угорська рапсодія — один із найвідоміших творів композитора. Вона навіть лунала у мультфільмі «Том і Джеррі»[3].
|
Ользі Кобилянській
|
1980
|
перед будівлею Чернівецького музично-драматичного театру імені Кобилянської
|
|
Встановлений у 2 серпня 1980 року. Автори — скульптори Анатолій Скиба, М. Мірошниченко; архітектор О. Таратута.
|
«Колиска миру», скульптурна композиція
|
1992
|
перед палацом «Юність Буковини» на вулиці Героїв Майдану, 5
|
|
Встановлено 1992 року на честь встановлення побратимства між містами Чернівці (Україна) та Солт-Лейк-Сіті (США), яке заснували Павло Каспрук (1940—1991) та Лоуел Ф. Тернер (1916—1989). Скульптор — Деніс Сміт (США)[2].
|
Літописцям Русі-України, Подвижникам українського письменства
|
2004
|
на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки
|
|
Автор — Володимир Гамаль.
|
Осипу Маковею
|
|
біля Педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича
|
|
|
Милосердю / «Харитська група»
|
1910
|
на території Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні № 1 по вул. Буковинська, 4
|
|
Встановлений 2 грудня 1910 року відомим австрійським скульптором Теодором Штундлем. Відновлений пам'ятник відкривав міський голова Микола Федорук на Миколая 2006 року (19 грудня)[4]. Напис на пам'ятнику «Пам'яти своїх в Бозі спочилих батьків: Мозеса Фішера (1823—1902) та Хани Сари Фішер (1825—1902) присв'ятив цей символ людяності і любові до ближнього д-р Герман Фішер дворянин фон Мосара»[5].
|
«Серце кохання», скульптурна композиція
|
2006
|
у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка
|
|
Встановлено на День закоханих, 14 лютого) 2006 року. Автор — луцький архітектор Василь Рижук. «Серце складається з двох половинок, а на місці з'єднання — гойдалка. Вгорі напис: „Я тебе кохаю“. На самому ж серці є табличка з написом „Це серце я присвятив коханій і всім закоханим світу“» (опис самого автора)[6]. Проєкт пам'ятника було обрано на конкурсі, оголошеному міськрадою влітку 2005 року[7]. Нині є улюбленим місцем для відвідання місцевими молодятами в день весілля.
|
«Троянди, що метуть тротуар», скульптурна композиція
|
2008
|
на фасаді адміністративного будинку за адресою: пл. Центральна, 10
|
|
На кам'яній дошці — напис (українською та німецькою мовами): «Чернівці — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою — були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». Інститут розвитку міста Чернівці. 2008.
|
Юрію Федьковичу
|
1995
|
у сквері біля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|
|
Напис на постаменті: «Я люблю мою Русь-Україну, я вірую в її будучину…».
|
Францу-Йосифу I
|
2009
|
у сквері на вулиці Марії Кордуби
|
|
Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Пам'ятник виготовлено і встановлено коштом лідера громадсько-політичної організації «Фронт Змін» уродженця Чернівців Арсенія Яценюка. У церемонії відкриття пам'ятника також взяли участь Чернівецький міський голова Микола Федорук, представники обласної влади, Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетич, широка громадськість[8][9]. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов[10].
|
Паулю Целану
|
1992
|
біля у Центрального парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка на вул. Головній
|
|
Встановлено у 1992 році. Автор — Іван Миколайович Салевич.
|
«Цісарська скеля»
|
1908
|
у парку імені Юрія Федьковича
|
|
Встановлено в 1908 році вдячними містянами на честь 60-річчя правління Франца-Йосипа.
|
«Чернівцям — 600 років», пам'ятний знак
|
2008
|
у скверику навпроти католицького костелу Воздвиження Святого Хреста
|
|
Встановлений 2008 року (з нагоди 600-річчя міста). Є подарунком місту відомого чернівчанина Я. П. Табачника. Напис на пам'ятнику «Моєму рідному місту», зроблено вісьмома мовами (українською, російською, польською, англійською, румунською, німецькою, угорською, їдиш).
|
Тарасові Шевченку
|
1999
|
у нижній частині Центральної площі
|
|
Встановлений у травні 1999 року. Автор — Микола Лисаківський.
|
Тарасові Шевченку
|
|
у парку імені Юрія Федьковича неподалік комплексу центральних корпусів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
|
|
|
до 400-річчя Берестейської унії, пам'ятний хрест
|
1996
|
на подвір'ї собору Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській
|
|
Споруджено 1996 року.
|