Пам'ятники Чернівців

У місті Чернівці існують чимало пам'ятників, причому як українським діячам історії та культури, так і діячам інших народів, що залишили свій слід в історії міста. Так вже склалося історично, що у ХХ столітті в Чернівцях не раз зносили (переносили) одні пам'ятники, і подекуди на їхні ж місця ставили інші.

Назва Рік встановлення Розташування Фото Короткі відомості
Воїнам-«афганцям» 2004 Споруджений у 2004 році.
Героям Буковинського куреня 1995 у сквері на розі вулиць Руської й Садовського Споруджений у 1995 році. Автор — Іван Салевич. На щиті напис: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за неї».
Сидору Воробкевичу 2006

2023

у сквері навпроти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Гіпсову копію погруддя було встановлено ще 1991 року, а до Дня міста 2006 року (6 жовтня) за сприяння політиків і громадськості міста її замінили на оригінальний витвір з міді[1]. Автор — Микола Лисаківський.

Після проведення архітектурного конкурсу Департаментом урбаністики та архітектури було встановлено новий пам'ятник Воробкевичу. Він був виготовлений за гроші меценатів.

Полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена на розі вулиць Головна та Героїв Майдану На цьому місці стояв пам'ятник полеглим солдатам ц. і к. 41 піхотного полку імені архікнязя Євгена. Встановлений 02 грудня 1902 року з нагоди 200-річчя полку. За радянських часів, 14 грудня 1949 року його зруйнували. Десь у середині 2000-х років ентузіасти розшукали шість великих фрагментів цього пам'ятника, зокрема, — розколотий навпіл цоколь з надписами. Розбиту плиту встановили на старе місце[2].
На цоколі — напис (українською, німецькою та румунською мовами): «Поляглим на полю Слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія. Вдячна Буковина».
Гакману Євгену, митрополиту 2006 перед Святодухівським православним кафедральним собором Встановлено навесні 2006 року.
Главці Йозефу в дендропарку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Встановлено у 1937 році, скульптор А. Северін.
Емінеску Міхаю 2000 у скверику на вулиці Ватутіна Автор — Іван Миколайович Салевич. Встановлено 2000 року.
Пам'ятний знак жертвам Голодомору 2018 на розі вулиць Руської та Шевченка Пам'ятник складається з двох майданчиків, на яких розташовані три чорних гранітних куби, які викарбував скульптор Іван Салевич ще у 2005 році. На їхніх гранях викарбували роки голодомору, а також слова «Голодомор, геноцид, репресії». Куби оточують 14 шестиметрових вертикальних чавунних стовпів, на вершинах яких — стебла пшениці з достиглим колосом, яке пов'язується з сумнозвісним законом «трьох колосків». Хоч Буковина не була у складі СРСР у 1930-х роках, вона застала не менш жахливий Голодомор 1946—1947 років, який спричинив масову загибель людей через експорт-допомогу зерна СРСР повоєнним соціалістичним країнам Європи.
Ференцу Лісту 2015 у сквері біля площі Філармонії Пам’ятний знак збудовано за проектом ужгородського скульптора Михайла Колодка. "Наверху рояля я помістив мініатюрну гротескну фігурку Ференца Ліста. Таким чином хотів показати вічність музики порівняно з людиною, навіть такою геніальною, — пояснив архітектор. — Позаду стели встановлений датчик руху. Якщо натиснути на клавішу, він спрацює і почне лунати 2-га угорська рапсодія — один із найвідоміших творів композитора. Вона навіть лунала у мультфільмі «Том і Джеррі»[3].
Ользі Кобилянській 1980 перед будівлею Чернівецького музично-драматичного театру імені Кобилянської Встановлений у 2 серпня 1980 року. Автори — скульптори Анатолій Скиба, М. Мірошниченко; архітектор О. Таратута.
«Колиска миру», скульптурна композиція 1992 перед палацом «Юність Буковини» на вулиці Героїв Майдану, 5 Встановлено 1992 року на честь встановлення побратимства між містами Чернівці (Україна) та Солт-Лейк-Сіті (США), яке заснували Павло Каспрук (1940—1991) та Лоуел Ф. Тернер (1916—1989). Скульптор — Деніс Сміт (США)[2].
Літописцям Русі-України, Подвижникам українського письменства 2004 на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки Автор — Володимир Гамаль.
Осипу Маковею біля Педагогічного коледжу ЧНУ імені Юрія Федьковича
Милосердю / «Харитська група» 1910 на території Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні № 1 по вул. Буковинська, 4 Встановлений 2 грудня 1910 року відомим австрійським скульптором Теодором Штундлем. Відновлений пам'ятник відкривав міський голова Микола Федорук на Миколая 2006 року (19 грудня)[4]. Напис на пам'ятнику «Пам'яти своїх в Бозі спочилих батьків: Мозеса Фішера (1823—1902) та Хани Сари Фішер (1825—1902) присв'ятив цей символ людяності і любові до ближнього д-р Герман Фішер дворянин фон Мосара»[5].
«Серце кохання», скульптурна композиція 2006 у Центральному парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка Встановлено на День закоханих, 14 лютого) 2006 року. Автор — луцький архітектор Василь Рижук. «Серце складається з двох половинок, а на місці з'єднання — гойдалка. Вгорі напис: „Я тебе кохаю“. На самому ж серці є табличка з написом „Це серце я присвятив коханій і всім закоханим світу“» (опис самого автора)[6]. Проєкт пам'ятника було обрано на конкурсі, оголошеному міськрадою влітку 2005 року[7]. Нині є улюбленим місцем для відвідання місцевими молодятами в день весілля.
«Троянди, що метуть тротуар», скульптурна композиція 2008 на фасаді адміністративного будинку за адресою: пл. Центральна, 10 На кам'яній дошці — напис (українською та німецькою мовами): «Чернівці — на півдорозі між Києвом і Бухарестом, Краковом і Одесою — були таємною столицею Європи, де тротуари підмітали букетами троянд, а книгарень було більше, ніж пекарень». Інститут розвитку міста Чернівці. 2008.
Юрію Федьковичу 1995 у сквері біля Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Напис на постаменті: «Я люблю мою Русь-Україну, я вірую в її будучину…».
Францу-Йосифу I 2009 у сквері на вулиці Марії Кордуби Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Пам'ятник виготовлено і встановлено коштом лідера громадсько-політичної організації «Фронт Змін» уродженця Чернівців Арсенія Яценюка. У церемонії відкриття пам'ятника також взяли участь Чернівецький міський голова Микола Федорук, представники обласної влади, Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетич, широка громадськість[8][9]. Автори пам'ятника — скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов[10].
Паулю Целану 1992 біля у Центрального парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка на вул. Головній Встановлено у 1992 році. Автор — Іван Миколайович Салевич.
«Цісарська скеля» 1908 у парку імені Юрія Федьковича Встановлено в 1908 році вдячними містянами на честь 60-річчя правління Франца-Йосипа.
«Чернівцям — 600 років», пам'ятний знак 2008 у скверику навпроти католицького костелу Воздвиження Святого Хреста Встановлений 2008 року (з нагоди 600-річчя міста). Є подарунком місту відомого чернівчанина Я. П. Табачника. Напис на пам'ятнику «Моєму рідному місту», зроблено вісьмома мовами (українською, російською, польською, англійською, румунською, німецькою, угорською, їдиш).
Тарасові Шевченку 1999 у нижній частині Центральної площі Встановлений у травні 1999 року. Автор — Микола Лисаківський.
Тарасові Шевченку у парку імені Юрія Федьковича неподалік комплексу центральних корпусів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
до 400-річчя Берестейської унії, пам'ятний хрест 1996 на подвір'ї собору Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській Споруджено 1996 року.

Колишні пам'ятники

Назва Дата встановлення Дата знесення Розташування Фото Короткі відомості
Танк екіпажу гвардії-лейтенанта П. Ф. Нікітіна 3 березня 2022 вул. Вокзальна Танк з екіпажем на чолі з гв. лейтенантом П. Ф. Нікітіним начебто першим з радянських танків заїхав у Чернівці 25 березня 1944 року. Демонтований 3 березня 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну[11].
«Перемога», обеліск 1946 2022 на Соборному майдані перед сквером Встановлено 14 липня 1946 року на честь першої річниці перемоги над нацистською Німеччиною. На місці недобудованого румунського воєнного пам'ятника невідомому солдату[12]. Демонтований у серпні-вересні 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну[13]

Примітки

  1. ↑ Бютівці оновлять пам'ятник Сидору Воробкевичу у Чернівцях [Архівовано 2017-08-03 у Wayback Machine.] // повідомлення за 10 травня 2006 ролку на buknews.cv.ua «Всі новини Буковини» [Архівовано 2009-04-22 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б Чернівці, липень 2004 та січень 2009 років на приватному сайті подорожей Україною Сергія Клименка [Архівовано 27 травня 2009 у Wayback Machine.] (укр.) (рос.) (англ.)
  3. ↑ У Чернівцях відкрили музичний пам’ятник Ференцу Лісту (фото). Новини Чернівців: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 8 липня 2023.
  4. ↑ На Миколая у Чернівцях відкрили відновлений пам'ятник Милосердю — «Кариту» // інф. за 20 грудня 2006 року на zik.com.ua Західна інформаційна корпорація
  5. ↑ Наша історія на hosted.sacura.net. Архів оригіналу за 16 серпня 2005. Процитовано 15 травня 2009.
  6. ↑ Унікальний пам'ятник Серцю у Чернівцях відсвяткував річницю'. obozrevatel.com. 14 лютого 2007.
  7. ↑ Пам'ятники закоханим відкривали у Чернівцях на день святого Валентина. Офіційний сайт Чернівецької філії Укртелекому. 16 лютого 2006. Архів оригіналу за 28 квітня 2009. Процитовано 15 травня 2009.
  8. ↑ Яценюк за власні кошти збудував пам'ятник імператору Францу-Йосифу // повідомл. за 3 жовтня 2009 року від УНІАН
  9. ↑ Бабця Австрія — дідусь Франц Йосиф. У Чернівцях відкрили пам'ятник останньому імператору Австро–Угорщини // «Україна Молода» № 184 за 6 жовтня 2009 року
  10. ↑ на У Чернівцях відкрили пам'ятник Францу Йосифу Першому. fenixbud.com.ua. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2009.
  11. ↑ У Чернівцях демонтували монумент із радянським танком
  12. ↑ Лашкевич М. С., Бойко І. Д. Запрошуємо на екскурсію Чернівцями. Путівник. — Чернівці, 2008. — С. 156—157.
  13. ↑ У Чернівцях демонтують залишки монументу Перемоги

Використані література і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пам'ятники Чернівців