У сучасних Лубнах встановлено доволі багато пам'ятників і пам'ятних знаків.
Значною подією в житті Лубен стало святкування 1000-ліття міста у 1988 році (за радянських часів) — до цієї дати не лише впорядковувалось місто, в тому числі існуючі пам'ятники, а й було приурочено спорудження 2 найвеличніших монументів міста, присвячених са́ме цій знаменній даті, щоправда вони вийшли тематично тотожними й спільно безособовими.
Ще однією особливістю пам'ятників Лубен є те, що в наш час це славне своєю історією українське козацьке місто нагадує справжній «заповідник» вшанування «ідеологічно правильних» радянських військових і політичних діячів (пам'ятник С. М. Кірову, В. І. Чапаєву[1] (демонтовані), стела на честь 50-річчя Комсомолу)
Низка пам'ятників Лубен, як і в інших містах традиційно, містяться в або біля міських парків і скверів (Міський парк, Дитячий ПКіВ імені Олеся Донченка, сквер імені Тараса Шевченка). Деякі з лубенських пам'ятників, як пам'ятник Олександру Пушкіну, в незадовільному стані.
За незалежності України (1990—2000-ні рр.) в Лубнах з'явилися лише «обов'язкові» меморіали і пам'ятні знаки — меморіал ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, пам'ятний знак загиблим лубенцям у війні в Афганістані тощо.
Встановлено радянською владою у 1974 році на честь вояків 337-ї стрілецької дивізії, що брала участь у відвоюванні Лубен радянськими військами у німців під час Другої Світової війни18 вересня1943 року[2].
«Дівчинка з голубами», паркова скульптура
біля літнього концертного майданчика у Лубенському дитячому парку культури і відпочинку імені Олеся Донченка
наприкінці вулиці Пушкіну перед пішим спуском (сходами) до Сули
Пам'ятник російському поетові Олександру Пушкіну відкрито 1987 року. Автори — скульптор В. І. Семенюта, архітектор Вол. І. Семенюта[3]. Станом на літо 2009 року пам'ятник у незадовільному стані.
Встановлено з нагоди святкувань 1000-ліття міста Лубен (1988 рік). Автори — скульптор А. В. Кущ та архітектори М. Й. і О. М. Барановські, В. Г. Штолько.
Споруджено на честь 150-річчя від народження видатного українського поета Т. Г. Шевченка1964 року[4]. До 200-річчя великого Кобзаря (2014) пам'ятник було реконструйовано, внаслідок чого він набув фактично нового вигляду[5].
у центрі Лубенського дитячого парку культури і відпочинку імені Олеся Донченка
Пам'ятник юнакам Борі Гайдаю, Вані Сацькому і Толі Буценку, які загинули в боротьбі проти німців, здійснивши в січні 1943 р. диверсію в залізничному депо, було встановлено радянською владою 1959 року. Автори — Є. Горбань та архітектор С. Кілессо[6].
у міському парку на розі вулиць Володимирської та Г. Тютюнника
Пам'ятник вождю пролетаріату В. І. Леніну на початку Лубенського центрального міського парку (тоді Парк Леніна) було відкрито 1971 року. Автори — скульптор П. Отапенко та архітектори А. Кулішов[7]