Палиця-ломачка
Оброблена вербова палиця
Па́лиця [ 1] , па́лка [ 2] , пати́к [ 3] , рідко пати́ка [ 4] — відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, а також подібний предмет з будь-якого матеріалу, що застосовується з різною метою.
Велика товста палиця називається ще дрюком чи ломакою (укр. прислів'я : От тобі й наука, не ходи надвір без дрюка.) [ 5] [ 6] .
Види палиць
Для опори при ходьбі
Ґирли́ґа , ґерли́ґа — посох, ціпок, часто загнутий на кінці, яку використовують пастухи й старики[ 7]
Ліска — діалектна назва ціпка з ліщини[ 8]
Кові́нька , карлючка , діал. клюка — палиця з загнутим кінцем[ 9] [ 10] [ 11] .
Ко́стур — груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем для опори при ходьбі, також інша назва милиці
Милиця — висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні особи з обмеженими можливостями
Офіцерська тростина — аксесуар, вживаний військовослужбовцями в деяких арміях
Посох — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі
Патериця — довга палиця, жезл архієреїв і настоятелів монастирів
Тростина — спеціально оброблена тонка довга палиця
Ціпок — палиця для опори при ходьбі, іноді оздоблена
Спорт
Альпеншток — довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики
Бита — товста палиця, призначена для відбивання м'яча в деяких іграх, таких як гилка, бейсбол, софтбол, крикет, раундерз та ін.
Гімнастична палиця — снаряд для гімнастичних вправ у вигляді палиці довжиною близько 1 м
Кий — палиця для гри в більярд
Ключка — палиця із загнутим кінцем для гри в хокей, гольф та ін.
Лижні палиці
Легкоатлетична жердина — снаряд для стрибків з жердиною
Трекінгові палиці — складані палиці, які використовують у спортивному гірському туризмі і альпінізмі.
Зброя
Бо — дерев'яна жердина, яку використовують в японських бойових мистецтвах
Бумеранг — кидальна зброя у вигляді зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув
Гумова палиця — короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських
Дзьо — пряма, гладка дерев'яна жердина, яку використовують в японських бойових мистецтвах
Довбня , довбешка — велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці
Квартерстаф — старовинна англійська холодна зброя у вигляді короткої жердини
Нунчаку — зброя у вигляді двох палиць, з'єднаних ланцюжком, мотузком чи ремінцем
Палиця , кий — важкий дрючок з потовщенням на кінці, який в старовину використовували як зброю
Ратище — держак списа чи іншої подібної колючої зброї
Ру́дис (лат. rudis ) — дерев'яний меч, який використовували для тренувань у Стародавньому Римі, був також відзнакою звільненого гладіатора -рудіарія
Списокидалка — палиця для метання списів, дротиків
Тонфа — зброя окінавського походження, що має вигляд палиці з боковою перпендикулярною ручкою
Ханбо — коротка дерев'яна жердина, яку використовують в японських бойових мистецтвах
Військове приладдя
Банник — довгий держак із щіткою, який використовували для чищення стволів гармат після пострілу
Забивач — довга палиця з дерев'яним циліндром, яку використовували для заряджання гармат
Шомпол — стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула
Інструмент
Веретено
Коклюшки
Кужівка-вилка
Багор — довга жердина з гаком на кінці.
Байловка — жердина для підіймання якоря на дуб [ 12] .
Батале́в , батале́й — карпатська назва колотівки для збивання масла[ 13] .
Брай — інструмент у вигляді дерев'яної палиці, циліндричної з одного і чотиригранної з другого кінця, яким б'ють бринзу при її приготуванні[ 14] .
Важа́к — паличка, на яку намотують і зав'язують петлі під час плетіння сітей[ 15] .
Веретено — паличка для намотування пряжі, а також стрижень-вісь у конструкції деяких механізмів.
Вісьтак — палиця, яку чинбарі використовували для вивертання шкір[ 16] .
Глиця — велика дерев'яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін.; а також дерев'яна голка, якою плетуть сіті, килими; лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання[ 17] .
Глицар — палиця для мішання вапна в творилі, глицарні[ 18] .
Держак — палиця, що слугує для тримання якогось предмета, знаряддя.
Жига́ло — залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь[ 19] .
Заноза — дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма [ 20] .
І́стик — паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі[ 21]
Качалка — кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу
Коклюшка — паличка для плетіння мережива
Колоті́вка , розм. збивалка — палиця з виступами, сучками, призначена для колотіння, збивання[ 22] [ 23] (наприклад, для ручного збивання масла в масничці )
Кужівка — паличка (іноді з розвилиною) для прикріплення кужелі , частина прядки
Лом — металева палиця
Муштабель — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини
Набивач — діалектна назва палиці, якою в млинах набивають борошно в мішки[ 24]
О́жог, о́жуг — палиця, якою перемішують жар, паливо[ 25] , прототип коцюби
Палиця-копачка , копач [ 26] — знаряддя для збиральництва та примітивного рільництва
Писа́к — металевий інструмент для розписування дерев'яних і керамічних виробів у вигляді негострого цвяха, закріпленого в дерев'яній ручці[ 27] .
Стека — дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні[ 28]
Тіпалка — палиця для ручного тіпання
Товкач — товста палиця для подрібнення, розтирання
Юро́к — трубочка, зроблена з стовбура бузини або іншого дерева, яку використовують при змотуванні ниток у клубок.
Частини машин і механізмів
Палички для їжі
Палички для морозива
Свізл-стики
Барок — валок для кріплення посторонків у кінній запряжці.
Важіль — найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори; деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь.
Вимбовка — важіль для обертання кабестана .
Гандшпиг (гандшпуг) — важіль для повертання хобота гармати.
Гандшпуг — дерев'яний чи металевий важіль для пересування вантажів на судні.
Глиця — кожна з коротких поперечин на крилах вітряка .
Колдершток — вертикальний важіль для повертання румпеля, що служив замість штурвала на старовинних суднах.
Прави́ло — важіль для повертання хобота гармати, довгий гандшпиг.
Румпель — горизонтальний важіль для перекладання стерна.
Стрижень , стержень — предмет видовженої форми, який є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь.
Шворінь — металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві.
Штир — металевий стрижень.
Шток (від нім. Stock — «палиця») — металевий циліндричний стрижень, елемент деяких машин і механізмів.
Начиння
Кулеші́р — паличка для розмішування кулеші [ 29]
Палички для їжі — столове приладдя традиційних далекосхідних кухонь
Палички для морозива
Роже́н — металевий чи дерев'яний прут, на який настромлюють м'ясо для жарення. Інше значення — довга палиця з загостреним кінцем[ 30]
Свізл-стик (англ. swizzle stick ) — дерев'яна чи пластикова паличка для розмішування коктейлів, кави
Жезли
Інше
Бамбукові рожни-спички
Анкус , анкуша — палиця з гаком погонича слонів
Більбоке — іграшка у вигляді палички з прив'язаною кулькою
Барабанні палички
Бук — діалектна назва ціпка, палиці, кия[ 31]
Ву́длище , вуди́лище, вуди́ло — складова вудки , довгий прут, до якого кріплять волосінь
Джоґа́н, джига́ло — палиця із загостреним кінцем, яку використовували для ковзання на кістяних ковзанах («нартах»)[ 32] [ 33]
Диригентська паличка — спеціальна паличка, за допомогою якої диригент керує колективом музикантів
Дре́вко — дерев'яна палиця, до якої прикріплюється полотнище прапора, на яку настромлюється вістря списа і т. ін.; держак
Дубець — відламана гілка без листя, прут[ 34]
Дубина — товста важка дубова палиця
Жердина — довга тонка палиця
Живе́ць — діалектна назва ремінця з дерев'яною паличкою на кінці, що прикріплюється до невода [ 35]
Зубочистка — паличка для чищення зубів після їжі
Каця — довга палиця з гачком, призначена для ловлі овець в отарі (якщо їх не вдавалося спіймати ґирлиґою)[ 36]
Кіл , кілок , збільш. коля́ка , діал. па́кіл — груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця
Клюк — загнутий під прямим кутом дерев'яний кілок чи дерев'яний цвях , який використовували для закріплення жердин, замикання воріт тощо[ 37] .
Ключка — палиця із дерев'яним або металевим гаком для діставання, витягування чогось; металевий прут із загнутим кінцем для перемішування[ 38]
Кляч — вертикальня палиця на кінці рибальської мережі (гонишної сітки, невода , бредня )[ 39]
Коромисло — вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, призначена для перенесення вантажів на плечі
Ле́щата — застаріла назва розщепленої на кінці палиці[ 40]
Лозина, лоза — вербовий прут[ 41] [ 42]
Мандре́н (фр. mandrin ) — металевий стрижень для закриття порожнини трубчастого інструмента (напр. троакара , голки шприца)
Корчомаха — груба, крива або сучкувата палиця
Палиця для селфі
Паля — загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як елемент огорожі-частоколу
Підтиральна паличка (кит. : 厕筹 , яп. 籌木 ) — паличка, що вживається в далекосхідних країнах замість туалетного паперу
Прикіл , заст. прикол [ 43] , приколень [ 44] , прикорень [ 45] — вбитий у землю кіл (для прив'язування коней, човнів тощо)
Прого́нич — залізний прут для замикання віконниць , дверей, воріт[ 46]
Про́тичка — розмовна назва металевого стрижня для прочищання люльки [ 47]
Прут — довга тонка гнучка паличка, а також довгий тонкий металевий стрижень
Пуп (грец. ὀμφαλός ; лат. umbilicus ) — паличка для намотування сувою
Рогач, рогуля, рогулька — палиця з розвилкою на кінці[ 48] [ 49] [ 50]
Свид — добре висушена палиця до 1 сажня завдовжки[ 51]
Сно́за — паличка у вулику для підтримування стільників чи кожна з чотирьох жердок, що утворюють основу плетеного бовдура [ 52]
Стек — тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді[ 53]
Стиль або писало — загострена паличка для письма на навощених дощечках, корі
Спичка (шпичка, шпичак ) — загострена паличка[ 54] [ 55] [ 56]
Стрекало — загострена палиця для поганяння тварин
Стрихулець — паличка для вирівнювання зерна в мірці[ 57]
Тичка, тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., віха, взагалі довга палиця, жердина, яку використовують з різною метою
Тростина для покарань — знаряддя для покарання, яке виготовляється з ротангу
Указка — довга паличка, якою що-небудь показують, указують
Фалака — палиця для тілесних покарань, традиційна на Близькому Сході і в Північній Африці.
Феру́ла (від лат. ferula ) — лінійка або палиця, якою в давнину карали учня за провину
Флагшток — вертикальна жердина для прапора
Хоре́й — довга палиця, якою керують запряженими оленями або собаками [ 58]
Цурка — паличка, відтинок стовбура дерева, уживана для різних потреб.
Цурка , юрок — паличка для закручування перевесла снопа .
Цурка — ґудзик у вигляді короткої палички.
Цурпа́лок, цурпа́лка, цурупа́лок — уламок, обрубок чи обрізок палиці, прута
Чарівна паличка
Шпіцрутен — довга гнучка палиця або прут, що застосовувались при тілесному покаранні
Штих — діалектна назва палиці з гострим кінцем[ 59]
Інше
Див. також
Примітки
↑ Палиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Палка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Патик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Патика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Дрюк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Ломака // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Ґирлиґа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Ліска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Ковінька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Карлючка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Клюка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Байловка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Баталей // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Брай // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Важак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Вісьтак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Глицарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Жигало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Заноза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Істик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Колотівка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Збивалка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2 .
↑ Набивач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Ожог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Копач // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Писак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Стека // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Кулешір // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Рожен // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Бук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Джоґан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Джигало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Дубець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Живець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Каця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Клюк II // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Ключка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Кляч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Лещата // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Лозина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Лоза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Прикол // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Приколень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Прикорень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Прогонич // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Протичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Рогач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Рогуля // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Рогулька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Свид // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Сноза // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Стек // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Спичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Шпичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Шпичак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Стрихулець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка . — : Кіевская старина , 1907—1909.
↑ Хорей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
↑ Штих // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка , 1970—1980.
Джерела