У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жердь (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жердя.
Жерди́на[1], розм.жердь[2], ці́вка[3], збірн. жердя[4] — тонкий довгий стовбурдерева, очищений від сучків і гілок, або штучно виготовлений його аналог. Використовується при будівництві огорож, навісів, дахів, як основа для флагштока та ін. Молоді тонкі дерева, стовбури яких мають розміри жердин, називають жердняко́м[5].
Ві́ха — встромлена в землю жердина, якою вказують дорогу, позначають межі ділянки.
Ві́шало — жердина, закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах для сушіння чого-небудь.
Водомір (футшток) — рейка або жердина з поділками, якою вимірюють рівень води в морі, озері, річці.
Ворина, збірн. вір'я, вор'я — жердина для огорожі-вориння.
Вороти́ло, коловоро́т, коловорі́т, бендю́га, стріла, жердь, жердя (дві останні назви вживалися на Полтавщині) — товста жердина чи колода, прикріплена ззаду стовпового вітряка і призначена для його повертання крилами до вітру[9][10][7][11][12][13].
Грузи́ло — жердина із залізною скобою, якою рибалки притримували кінці мережі біля дна при її витяганні[15].
Гря́да, гря́дка — жердина в хаті чи коморі, розташована під стелею від однієї стіни до іншої (зазвичай парна); на грядах розвішували одяг, сушили білизну, дрова, коноплі[16][17].
Дві́йло — жердина, що використовувалися для з'єднання ярм при запрягу кількох пар волів цугом[18].
Диби (ходулі) — дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини.
Дишель, дишло — товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней при дишельному запрягу.
Жердка (розм. «жердина»)[1] — вішалка у вигляді горизонтально прикріпленої або підвішеної перекладини[19]. Традиційно розташовувалася вздовж задньої стіни хати над полом[20].
Жорость — поперечна жердина, колода, використовувана для скріплення колод плота[21].
Журавель чи звід — довга жердина, приладнана біля колодязя як важіль для витягування води, також «журавлем» називається сам пристрій з такою жердиною.
Лі́гар, леґар — кожна з двох жердин, які підкладали під дров'яний стіс (сажень). Інше значення — кожна з тонких колод (накатин), з яких влаштовувався накат під дощатою підлогою[24][25].
Накатник, накіття, стілля — стовбури дерев товщиною від 11 до 17 см, уживані для влаштування перекриттів (накатів) у фортифікаційних спорудах[26][27].
Острева́ — закріплена вертикально на поверхні землі жердина з гілками (верхня частина стовбура дерева, переважно смереки), на яку складають сіно або снопи[28][29].
Перш (від фр.perche — «сідало») — довга дерев'яна або металева жердина, яку використовують в цирку під час виконання акробатичних номерів.
Півзи́на, пі́взен, пі́взень — жердина, якою притискували солому на стріхах і стогах[30][31].
Соха — товста жердина, стовп, переважно з розсохою на кінці, що служить підпорою, підставкою до чого-небудь.
Сошка, сішка — жердина, переважно з розсохою для підпирання чого-небудь.
Тичина, тичка — жердина, зокрема, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сітей і т. ін., встромлена в землю жердина для вказання напрямку шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості.
(2).JPG)
.jpg)
