Михалевич Андрій Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михалевич.
Андрій Михалевич
Курінний УПА
Загальна інформація
Народження1918(1918)
с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область
Смерть8 грудня 1951(1951-12-08)
с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область
Громадянство Українська держава (1941)
Псевдо«Кос», «Денис», «Старий», «Шугай», «В», «13», «132», «333», «73»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
Війни / битвиДруга Світова війна
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Заслуги — 15.06.1952

Михалевич Андрій Сергійович (псевдо: «Денис», «Кос», «Старий», «Шугай», «В», «13», «73», «132», «333»; 1918, прис. Хочете с. Замшани, Ратнівський район, Волинська область — 8 грудня 1951, в лісі біля с. Нові Червища, Камінь-Каширський район, Волинська область) — лицар Срібного хреста заслуги УПА.

Життєпис

Андрій Михалевич

Народився 1919 року на хуторі Хочете села Замшани (сучасний Ратнівський район Волинської області) у сім'ї селян Сергія та Мотрі Михалевичів.

Закінчив школу у рідному селі, продовжив навчання у Ковельській школі лісового господарства, під час навчання вступив до ОУН. 1938 року брав участь у маніфестації молоді Ковеля — з нагоди загибелі провідника ОУН Євгена Коновальця.

Керівник Седлищанського районного проводу ОУН (1939—1940).

У 1940 р. призваний до лав Червоної армії, а в червні 1941 р. здався у німецький полон, звідки восени 1941 р. був звільнений і повернувся додому. Працював лісничим, а в 1942 р. перейшов на нелегальне становище.

Референт СБ Седлищанського районного проводу ОУН, керував засідками на автошляху Ковель–Брест.

Командир сотні УПА на теренах Ратнівського та Старовижівського р-нів Волинської обл. (?-11.1943), командир куреня УПА (11.1943-?). У 1945 році керував боївкою ОУН у Старовижівському районі. Від 1946 року — провідник Старовижівського районного проводу ОУН, протягом травня 1946-березня 1947-го очолював Старовижівський районний провід ОУН, в квітні-серпні 1947-го — Старовижівський надрайонний провід ОУН (Старовижівський і Ратнівський райони). Від осені 1947-го до 1948 року — керівник проводу надрайону (закодована назва «Балка», за неповними даними до цього надрайону входили Старовижівський і Ратнівський райони, а з вересня 1947-го приєднано Головенський, Заболотянський, Любомльський і Шацький райони).

З 1949 року — заступник провідника та референт служби безпеки Ковельського окружного проводу ОУН.

Загинув зі своїм охоронцем «Ярославом» у криївці, оточений агентурно-бойовою групою «Стального» Управління МДБ Волинської обл. Підірвався на гранаті, щоб живим не потрапити в руки ворога.

2008 року Рівненською обласною організацією Всеукраїнського братства вояків ОУН-УПА до Національного музею історії України в Другій світовій війні передано бідон з архівом «Коса» — Андрія Михалевича.

Родина

  • Батько — Сергій Йосипович Михалевич, був виселений на спецпоселення 1946 року до Удмуртської АРСР.
  • Сестра Марія (1925 р.н.) — членкиня ОУН «Веселка» від 1942-го, дружина кущового провідника ОУН Старовижівського району Степана Калачука, загинула 1949 року.
  • Були заведені кримінальні справи на його діда Йосипа Даниловича (1860 р.н.), матір Мотрю Терентіївну (1895 р.н.), сестер Юхимію (1931 р.н.) й Анастасію (1938 р.н.), брата Григорія (1936 р.н.).

Родина Михалевичів реабілітована Прокуратурою Волинської області 1993 року. Того ж року реабілітовано його дружину — Наталію Яківну (1920 р.н.) та її сестру Ольгу (1929 р.н.); (Наталія Яківна та її сестри Ольга й Марія були членкинями ОУН).

Нагороди

  • Згідно з Постановою УГВР від 15.06.1952 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/52 від 20.06.1952 р. керівник СБ Ковельського окружного проводу ОУН Андрій Михалевич — «Кос» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

  • 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Срібний хрест заслуги УПА  (№ 034) переданий Віталію Михалевичу, племіннику Андрія Михалевича — «Коса».[1].

Див. також

Примітки

  1. ↑ На Волині вперше відзначили Лицарів ОУН і УПА. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 31 жовтня 2019.

Джерела та література

  • Архів УМВС України. — Ф. О . — Спр. 3333. — Арк. 2.
  • Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 5151. — Арк. 102.
  • Архів УСБУ ВО. — Ф. П. — Спр. 7825. — Арк. 40.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 279.
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 85. — Арк. 15.
  • ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1693. — Арк. 84.
  • Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930—1955). — Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. — С. 470—471.
  • Коц М. Між рядками секретних паперів // Минуле і сучасне Волині та Полісся. — Луцьк, 2006. — Вип. 21. — С. 115.
  • Михалевич А. Незгасима ватра // Вісті Ковельщини. — 2007. — 3 травня.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945—1954. Кн. 2 / Упор. С. Власенко, С. К окін, В. Лозицький. — Київ; Торонто, 2011. — С. 76.
  • Смірнова В. Колекція документів з архіву члена ОУН А. Михалевича // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — № 2 (37). — Харків, 2012. — С. 266—270.
  • Якуб'юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. — 2002. — № 4. — С. 151.
  • Манзуренко В. Лицарі Срібного Хреста Заслуги // Український визвольний рух. — 2006. — № 8. — С. 277—301.
  • Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. — Рівне, 2008. — Т. 1. — C. 329.
  • Федорович О. Полювання на «Коса» // Полісся. — 2014. — 4 січня.

Посилання

Відзнака вояка УПА Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Емблема ОУНР Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.