Леліва (герб)
Леліва (пол. Leliwa) — шляхетський герб. Вперше згадується у документах 1324 року. Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Леліва були офіційно закріпленні за представниками литовської шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. За умовами Унії цей герб польські шляхтичі Ян Тарновський та Ядвіга з Леженєц передали в користування роду старости Віленського Монивида. Пізніше герб використовували 830 родів з Білорусі, Литви, Польщі та України, зокрема Адамовичі (рід), Глебовичі, Добрянські, Дорогостайські, Єльці, Заберезинські, Заглинські, Маниведовичі, Олехновичі, Пілецькі, Сенявські, Сташкевичі, Тарновські, Тишкевичі, Чапські. В Україні герб виступав як основа або елемент гербів міст Тернопіль, Теребовля (герб Тарновських), Копайгорода (герб М'ясковських), Гранова, Завалова, Миколаєва на Поділлі (герб Синявських). ОписГерб має у синьому полі золотий півмісяць рогами догори, над яким розташована золота 6-променева зірка. У клейноді хвостове віяло павича, на тлі якого, як і на щиті, зображено золотий півмісяць і зірку. Намет щита синій, підбитий золотом. Існують варіанти герба[2]:
Роди
Корчинські (Korczyński), Корженівські (Korzeniewski), Корженіовські (Korzeniowski) та інші. Територіальна геральдикаЦікавинки
Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia