|
Лебідь (герб)
Ле́бідь (пол. Łabędź) — родовий герб, яким користувались понад 350 шляхетських родів Білорусі, України, Литви і Польщі. ІсторіяНайперша письмова згадка про герб датується 1326 р. У Великому князівстві Литовському, Руському та Жемайтійському набуває поширення після Городельськой унії 1413 року. Після підписання Городельської унії 1413 — угоди між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемайтійським Вітовтом деякі українські, литовські та білоруські бояри набували права мати свій родовий герб і зрівнювались у достоїнствах з польською шляхтою. Так, відповідно до Городельської унії польський гербовий шляхтич Дерслав (Dersław ze Skrzynna) передавав литовсько-руському боярину Андрію Голігунту (Andrzej Goligunt) право користуватись гербом Лебідь. Пізніше, інші українські шляхетські роди також отримали право на цей герб. Цей герб зображений серед інших шляхетських гербів Речі Посполитої в Гербовнику Золотого Руна (Armorial équestre de la Toison d'or et de l'Europe) 1433—1435 рр. ОписУ червоному щиті срібний лебідь із золотими ногами і дзьобом. Над короною зображений такий самий лебідь. Обраблення червоне, підбите сріблом. РодиБалашко (Bałaszko), Вольські, Дуніни, Дунін-Вольські, Марцінкевіч (Marcinkiewicz), Мозейко, Можейко (Mozejko, Możejko, Możeyko), Залевські (Zalewski), Збаражинські (Zbarzyński), Зборжинські (Zborzyński, Zburzyński), Жуковські (Żuchowski, Żukowski) та інші. Відміни
Джерела
Посилання
|
||||||||
