Дано загальне квадратне рівняння виду , де представляє невідоме, а коефіцієнти , і представляють відомі дійсні або комплексні числа при . Значення , яке називається коренем або нулем, можна знайти використовуючи квадратичну формулу,
де символ плюс-мінус «» вказує на те, що рівняння має два корені.[1] Ось вони, окремо написані:
Частина відома як дискримінант квадратного рівняння.[2] Якщо коефіцієнти , та є дійсними числами тоді при , рівняння має два різні дійсні корені; при , рівняння має один дійсний повторюваний корінь; і при , рівняння не має дійсних коренів, але має два різні комплексні корені, які є комплексно спряженими один одному.
Геометрично, корені представляють собою значення , при яких графікквадратичної фукнції, парабола, перетинає вісь : х-перетинів графіку.[3] Квадратична формула також може бути використана для визначення вісь симетрії параболи.[4]
Виведення шляхом виділення квадрату
Стандартний спосіб виведення квадратичної формули полягає в застосуванні методу виділення квадрату до загального квадратного рівняння .[5][6][7][8] Ідея полягає в тому, щоб перетворити рівняння до вигляду для деяких виразів та , записаних через коефіцієнти, взяти квадратний корінь з обох сторін, а потім виділити .
Почнемо з ділення рівняння на квадратичний коефіцієнт , що дозволено, оскільки не є нулем. Потім ми віднімаємо постійний член , щоб виділити його в правій частині:
Ліва частина тепер має вигляд , і ми можемо «виділити квадрат», додавши константу для отримання двочлена в квадраті . У цьому прикладі ми додаємо в обидві сторони, щоб можна було факторизувати ліву частину (див. зображення):
Оскільки ліва частина тепер є ідеальним квадратом, ми можемо легко взяти квадратний корінь з обох сторін:
Нарешті, віднімання з обох сторін для виділення дає квадратичну формулу:
Еквівалентні формулювання
Квадратична формула може бути еквівалентно записана за допомогою різних альтернативних виразів, наприклад
який можна отримати, спочатку розділивши квадратне рівняння на , в результаті чого отримаємо , а потім підставляємо нові коефіцієнти у стандартну квадратичну формулу. Оскільки цей варіант дозволяє повторно використовувати проміжно розраховану кількість , це може дещо зменшити кількість арифметики.
Квадратний корінь у знаменнику
Менш відома квадратична формула, вперше згадана Джуліо Фаньяно,[9] описує ті ж самі корені за допомогою рівняння з квадратним коренем у знаменнику (припускаючи, що ):
Тут знак мінус-плюс «» вказує на те, що двома коренями квадратного рівняння, в тому ж порядку, що і у стандартної квадратичної формули, є
↑Li, Xuhui. An Investigation of Secondary School Algebra Teachers' Mathematical Knowledge for Teaching Algebraic Equation Solving, p. 56 (ProQuest, 2007): "The quadratic formula is the most general method for solving quadratic equations and is derived from another general method: completing the square."
↑Rockswold, Gary. College algebra and trigonometry and precalculus, p. 178 (Addison Wesley, 2002).
↑Beckenbach, Edwin et al. Modern college algebra and trigonometry, p. 81 (Wadsworth Pub. Co., 1986).
↑Зокрема, Фаньяно почав з рівняння і знайшов його розв'язки, які є (У 18 столітті квадрат умовно записувався як .)