На сьогоднішній день тільки під час великих свят може зібратися подібна кількість людей. Постійно проживає близько 80 осіб. Село славиться своїми лісами. Зайнятість місцевих жителів в основному залежить від збиральництва (особливого виду промислу лісового збирання ягід, грибів й інших багатств лісу), вирубки лісу, та від малих фермерських господарств.
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(липень 2022)
Назва села, найбільш можливо, походить від сільських умільців, які виготовляли і ремонтували збрую. Але легенди і перекази про походження назви вже були втрачені і забуті. Також біля села Збруї можна побачити майже зниклих зубрів, то ж деколи пов'язують назву села з ними.
Історія
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(липень 2022)
Історичне минуле наближених сіл сягає в глибину тисячоліть. Територія була заселена ще в кам'яну добу. На околицях придибуються типологічно близькі до пізньопалеолітичних та мезолітичних ужиткові знаряддя діяльності: крем'яні ножі, рубила, скребки, наконечники стріл. За археологічними знахідками на території с. Бордуляки виявлено існування ранньослов'янського поселення VI—VII століття. Стародавній переказ оповідає, що село Станіславчик в давнину було розташоване на лівому березі річки Стир, в урочищі «Горби», яке збереглося і по сьогоднішній день. Під час набігів татар село було спалене. Трагічною була доля жителів: майже всі вони загинули, частина захоронена в завалах підземних ходів, що вели в село. Інша оселилась вже на правому березі Стиру, розпочавши нову сторінку історії села.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Жариков Н., Артеменко И. и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с.(рос.)
.png){kind=small}