Не плутати з округою Запоріжжя — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.
Запорізька округа
|
|
|
Основні дані
|
Країна:
|
УСРР
|
Губернія:
|
Катеринославська (до 1925)
|
Утворена:
|
1923
|
Ліквідована:
|
1930
|
Населення:
|
533 104 (1926)
|
Населені пункти та ради
|
Окружний центр:
|
Запоріжжя
|
Кількість районних рад:
|
13
|
|
Мапа округи
|
Окружна влада
|
Газета:
|
«Красное Запорожье» (1923–1929); «Червоне Запоріжжя» (з 1929)
|
Запорі́зька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Катеринославської губернії. Окружний центр — місто Запоріжжя. Налічувала 13 районів. Протягом 1924–1930 років змінювалися межі округи. Ліквідована 2 вересня 1930 року.
На півночі округа межувала з Дніпропетровською округою, сході з Сталінською та Маріупольською, на півдні з Мелітопольською та з Криворізькою на заході.
Адміністративний поділ
За даними 1926 року округа поділялася на 13 районів:
-
Карта Запорізької округи у складі Катеринославської губернії, 1923
-
Карта Запорізької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
-
Карта Запорізької округи, адміністративний поділ від 1 березня 1927
Населення
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 532 859 осіб (47,8% чоловіків і 52,2% жінок). З них 62 922 були міськими, а 469 937 сільськими жителями.
Національний склад
За національним складом 80,6% населення були українці, 11,1% росіяни, 4,1% німці 3,4% євреї, інші національності загалом 0,8%[1]
Район |
Населення, осіб |
Національний склад, %
|
українці |
росіяни |
німці |
євреї |
поляки |
білоруси
|
м. Запоріжжя |
55 533 |
47,5 |
26,1 |
3,0 |
20,4 |
0,9 |
0,7
|
Балківський |
27 965 |
67,5 |
31,8 |
0,1 |
0,2 |
|
0,1
|
Василівський |
30 220 |
96,9 |
2,1 |
0,2 |
0,5 |
0,1 |
0,1
|
Гуляйпільський |
45 494 |
86,4 |
2,0 |
1,7 |
9,3 |
|
0,1
|
Жеребецький район |
27 990 |
95,1 |
1,1 |
3,2 |
0,2 |
0,1 |
0,2
|
Запорізький |
27 879 |
92,5 |
3,3 |
3,4 |
0,2 |
0,1 |
0,2
|
Кам'янський |
35 244 |
25,0 |
73,8 |
0,1 |
0,6 |
0,1 |
|
Новомиколаївський |
32 123 |
77,5 |
5,3 |
15,9 |
0,8 |
0,1 |
0,1
|
Оріхівський |
41 463 |
94,6 |
2,4 |
0,5 |
1,8 |
0,1 |
0,1
|
Покровський |
37 259 |
96,7 |
1,9 |
0,5 |
0,5 |
|
|
Пологівський |
59 231 |
95,3 |
2,2 |
0,8 |
1,2 |
0,2 |
0,1
|
Софіївський |
35 874 |
94,8 |
2,6 |
1,8 |
0,2 |
0,1 |
0,3
|
Томаківський |
38 344 |
98,5 |
0,9 |
0,1 |
0,2 |
0,1 |
|
Хортицький |
38 485 |
67,1 |
2,8 |
28,7 |
0,8 |
0,1 |
0,1
|
Запорізька округа |
533 104 |
80,5 |
11,1 |
4,1 |
3,4 |
0,2 |
0,2
|
Мовний склад
Рідна мова населення Запорізької округи за переписом 1926 року[1]
Район |
Населення, осіб |
Рідна мова, %
|
українська |
російська |
інша
|
м. Запоріжжя |
55 533 |
33,8 |
52,2 |
14,0
|
Балківський |
27 965 |
67,2 |
32,1 |
0,8
|
Василівський |
30 220 |
94,2 |
5,0 |
0,8
|
Гуляйпільський |
45 494 |
86,5 |
3,3 |
10,2
|
Жеребецький район |
27 990 |
95,3 |
1,1 |
3,6
|
Запорізький |
27 879 |
92,1 |
3,8 |
4,1
|
Кам'янський |
35 244 |
24,3 |
74,8 |
0,9
|
Новомиколаївський |
32 123 |
71,6 |
11,6 |
16,8
|
Оріхівський |
41 463 |
94,2 |
4,0 |
1,8
|
Покровський |
37 259 |
96,8 |
2,0 |
1,3
|
Пологівський |
59 231 |
93,8 |
4,2 |
1,9
|
Софіївський |
35 874 |
90,6 |
7,0 |
2,4
|
Томаківський |
38 344 |
97,6 |
1,9 |
0,5
|
Хортицький |
38 485 |
65,8 |
4,5 |
29,7
|
Запорізька округа |
533 104 |
77,9 |
15,4 |
6,7
|
Керівники округи
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У
Голови окружного виконавчого комітету
Примітки
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Посилання
Джерела
|
---|
Округи в 1923–1930 роках | | |
---|
Передані РСФРР 1925 року | |
---|
Ліквідовані протягом 1924–1926 років | |
---|
Автономна республіка | |
---|
Округи в 1935–1937 роках | |
---|
1 Округи, ліквідовані 13 червня 1930 року (решта — з 15 вересня 1930 року) |
|
---|
| † ліквідовані з 1 жовтня 1927 року; * у складі округи з 3 червня 1925 року; ^ створений 12 червня 1929 року |
|
---|
Міста | |
---|
Градоначальництва | |
---|
Повіти | |
---|
Округи | |
---|
Очільники | |
---|
|