Криворізький повіт
Криворізький повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії у 1783-1796 та УСРР у 1919—1923 роках з центром у місті Кривий Ріг. Початково Інгульський повіт з центром у місті Інгульськ був утворений на землях Інгульської паланки 1775 року після знищення Запорозької Січі. До повіту також увійшла частина території колишнього Молдавського гусарського полку. Основні поселення:
У 1775 — першій половині 1776 входив до Херсонської провінції, потім увійшов до складу Слов'янської провінції губернії. У 1783 році повітовим містом став Кривий Ріг, з переіменуванням повіту на Криворізький. Повіт скасований 1796 року. Утворений передачею 29 квітня 1919 року 17 волостей з Херсонського повіту, Казанківської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії; 9 — з Верхньодніпровського повіту та 7 — з Олександрійського повіту Катеринославської губернії. У повіті були об'єднані залізорудний Кривий Ріг і маргацеворудний Марганець. Адміністративно Криворізький повіт поділявся на 8 районів:
В результаті адміністративної реформи 1923 року Криворізький повіт перетворено на Криворізьку округу, яка 1925 року стала самостійною адмінодиницею України. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia