Артемівська округа

Артемівська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Донецька (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	766 668 (1928)
Площа:	10 472 км²
Густота населення:	73,2 осіб/км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Артемівськ
Кількість районних рад:	13
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	«Кочегарка»

Арте́мівська окру́га (до 1924 року — Бахмутська) — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена 12 квітня 1923 року у складі Донецької губернії. Окружний центр — місто Артемівськ, 37.400 жителів (1928). Налічувала 13 районів. Протягом 1924—1930 межі округи не раз змінювалися. Станом на 1928 рік площа 10 472 км², чисельність населення — 766,7 тисяч, середня щільність населення — 73,2 ос./км². Ліквідована 2 вересня 1930 року.

Географія

Артемівський округ утворений з частин Бахмутського і Слов'янського повіту Донецької губернії. Він представляв одну з найбільш піднесених (370 м) місцевостей України. Тут зустрічалися геологічні формації самих різних періодів: пермського, кам'яновугільного, крейдяного. Район багатий на корисні копалини: кам'яним вугіллям, кам'яною сіллю і виварною, кіновар'ю, вогнетривкої і пластичної глиною.[1]

На півночі округа межувала з Куп'янською, Ізюмською і Старобільською округами, на сході з Луганською, на півдні з Сталінською та з Дніпропетровською на заході. Разом із Луганською та Сталінською округами утворювала основне ядро Донецького басейну.

Адміністративно-територіальний поділ

19 листопада 1924 центр Гришинського району перенесено з села Гришине до хутору Гришине; Комишевахський район було перейменовано на Попаснянський з перенесенням його центру з села Комишевахи до хутору Попасна[2].

• 
  Карта Бахмутської округи у складі Донецької губернії, 1923
• 
  Карта Артемівської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Артемівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року

Райони на 1 січня 1926:

район	центр
Олександрівський	селище Олександрівськ
Артемівський район	село Ступки
Гришинський	село Гришине
Єнакієвський	місто Єнакієве
Залізнянський	село Залізне
Костянтинівський	село Костянтинівка
Краматорський	селище Краматорське
Лиманський	селище Лиман
Лисичанський	селище Лисичанськ
Микитівський	селище Микитівка
Новоекономічний	селище Ново-Економічне
Попаснянський	селище Попасне
Слов'янськ	місто Слов'янськ

Населення

Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 765 155 осіб (50,32% чоловіків і 49,68% жінок). З них 317 207 (41,5% загальної чисельності) були міськими, а 447 948 сільськими жителями.

Національний склад

За національним складом 72,5% населення становили українці, 19,9% росіяни, 2,3% євреї, 2% німці, 0,8% молдовани, 0,7% білоруси, 0,5% поляки, 0,4% татари, інші національності загалом 0,8%.[3]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	росіяни	євреї	німці	білоруси	поляки	татари	греки
м. Артемівськ	37 780	54,9	23,5	17,6	0,6	0,3	0,9	0,5	0,3
Артемівський	52 738	95,5	3,1	0,1	0,8	0,1	0,1	0,1
Гришинський	44 622	83,3	9,3	3,8	1,8	0,4	0,3	0,4	0,3
Єнакієвський	81 629	49,4	39,7	3,4	1,4	1,5	1,0	0,5
Залізнянський	42 056	53,5	34,0	0,7	8,9	1,1	0,4	0,9	0,1
Костянтинівський	73 566	62,0	27,0	3,1	4,9	0,8	1,2	0,2
Краматорський	50 266	83,5	12,4	0,3	1,7	0,9	0,4
Лиманський	35 401	95,0	4,2		0,1	0,2	0,1	0,1
Лисичанський	51 579	72,3	21,1	1,5	0,9	0,7	1,0	1,5
Новоекономічний	39 912	69,3	25,9	0,3	2,3	0,3	0,2	1,2	0,1
Олександрівський	30 801	85,8	8,4	0,1	4,6	0,3
Петрівський	71 714	51,7	38,5	1,8	0,5	1,5	0,5	0,5
Попаснянський	59 495	85,0	8,3	0,5	2,0	0,2	0,2	0,4
Слов'янський	95 109	88,8	7,8	1,4	0,4	0,2	0,4	0,1	0,1
Артемівська округа	766 668	72,5	19,9	2,3	2,0	0,7	0,5	0,4	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Артемівської округи за переписом 1926 року[3]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Артемівськ	37 780	34,4	56,7	8,9
Артемівський	52 738	82,4	16,2	1,4
Гришинський	44 622	75,6	19,6	4,8
Єнакієвський	81 629	33,7	58,4	7,9
Залізнянський	42 056	43,0	45,6	11,3
Костянтинівський	73 566	49,8	41,2	9,0
Краматорський	50 266	71,7	24,2	4,2
Лиманський	35 401	92,6	6,2	1,1
Лисичанський	51 579	59,1	35,6	5,3
Новоекономічний	39 912	63,1	32,6	4,3
Олександрівський	30 801	76,6	17,5	6,0
Петрівський	71 714	38,0	54,4	7,5
Попаснянський	59 495	81,3	11,9	6,8
Слов'янський	95 109	68,3	29,1	2,6
Артемівська округа	766 668	60,1	34,0	5,8

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Михеєнко Дмитро Олександрович (1923—.02.1924)
• Шевченко, в.о. (.02.1924—.03.1924)
• Михеєнко Дмитро Олександрович (.03.1924—13.02.1928)
• Терехов Роман Якович (13.02.1928—.08.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Власов Платон Дмитрович (1923—.05.1924)
• Нагорний Іван Єлисейович (.05.1924— 1925)
• Мірошниченко (1925—1925)
• Лісовик Олександр Григорович (.10.1925—.04.1928)
• Плис Іван Іванович (.04.1928—18.02.1929)
• Гаркуша Севастян Тимофійович (18.02.1929—1930)

Примітки

1. Донбасс, 1928, с. 294.
2. Постанова ВУЦВК й Раднаркому УСРР про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Донеччини // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського Уряду України за 1926 рік. Відділ перший, ч. 49. — Х. : Друкарня УВО ім. Фрунзе, 1924 — с. 917—918. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 17 грудня 2015.
3. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Посилання

• Демоскоп (рос.)

Джерела

• Артёмовский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Верменич Я. В. Артемівська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 128. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Матеріяли до опису округ УСРР. Артемівська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — VIII, 56 c. : іл.
• Донбасс. Южный горно-промышленный район (с 7 картами, 12 картограммами, 3 планами, 1 схемой и 2 таблицами) / под ред. Э. С. Батенина. — М. : Транспечать НКПС, 1928. — 462 с. — (Справочники-путеводители Транспечати НКПС). (рос.)
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)