Ніжинська округа

Ніжинська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Чернігівська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	471 871 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Ніжин
Кількість районних рад:	14
[[Зображення: Карта Ніжинської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Ні́жинська окру́га (Ні́женська)  адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Ніжин.

Історія

Округу створено 31 січня 1923 року в складі Чернігівської губернії[1] з окружним центром в місті Ніжині.

До складу округи увійшли міста Остер, Козелець, населені пункти Чернігівської губернії, в складі таких районів (волостей):

• з Кролевецького повіту: Козелецької, Местищанської, Кобижської, Козарської, Воронківської, Н. Басанської, Н. Биківської, Ядловської, Бобровицької, Ярославської, Щаснівської;
• з Борзенського повіту: Комарівської, X. Озерської, Іщенської, Буромської, Гужівської;
• з Ніжинського повіту: Носівської, Волотьково-Дівицької, Беркнівської, Мринської, Дремайловської, Тайлалаївської, Дорогинської, Лесинівської, Галицької, Макієвської, Манастирищенської, Ніжинсько-Лопово-Рогинської,
• з Остерського повіту: Остерської, Семиполківської, Гоголівської.

7 березня 1923 року змінено склад районів округи[2] з окружним центром в місті Ніжині.

• Козелецький — з волостей: Козелецької з м. Козельцем, Мостищенської.
• Кобизький — з волостей: Кобизької, Козарської й Воронківської.
• Носівський — з волостей: Носівської, Володько-Дівицької.
• Віркиївський — з волостей: Віркиївської, Дремайлівської.
• Хороше-Озерський — з волостей: Х.-Озерської й Комарівської.
• Ніжинський — з волостей: Ніжинської, Талалаївської, Дорогинської, Липово-Різької.
• Бобровицький — з волостей: Бобровицької, Ярославської, Щаснівської.
• Лосинівський — з волостей: Лосинівської, Галицької, Макіївської.
• Іченський — з волостей: Іченської, Манастирищенської, Буромської, Гужівської.
• Новобасанський район — з волостей: Ново-Басанської, Ново-Биківської, Ядлівської.
• Остерський — з волостей: Остерської з м. Остером.
• Мринський — з волостей: Мринської, Держанівської.

10 грудня 1924 року Остерський район Ніжинської округи передано до складу Чернигівської округи; центр Хороше-Озерського району Ніжинської округи перенесено з с. Хороше-Озеро до с. Комарівки, Хороше-Озерський район перейменовано у Комарівський, низку населених пунтів підпорядковано до інших районів округи[3].

3 червня 1925 року Плисківський район Конотопської округи передано до складу Ніжинської округи[4].

У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР[5].

На 1 січня 1926 року округа складалася з 12 районів:

• Бобровицький
• Веркіївський
• Ічнянський
• Кобижчанський
• Козелецький
• Комарівський
• Лосинівський
• Мринський
• Ніжинський
• Новобасанський
• Носівський
• Плисківський

13 червня 1930 року Ніжинська округа розформована з приєднанням території до Чернігівської округи[6]. 2 вересня 1930 року округи в УСРР були ліквідовані, райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР[7].

• 
  Карта Ніжинської округи у складі Чернігівської губернії, 1923
• 
  Карта Ніжинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Ніжинської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Національний склад

За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 471,8 тис. осіб: у тому числі українці — 96,9%; євреї — 1,7%; росіяни — 1,1%.

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[8]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	росіяни	поляки	білоруси
м. Ніжин	37 990	76,8	16,1	5,6	0,4	0,3
Бобровицький	39 567	98,1	0,4	1,0	0,2	0,1
Веркіївський	27 102	99,0		0,6	0,1
Ічнянський	61 840	97,9	0,5	1,1	0,1	0,1
Кобизький	32 307	98,9	0,4	0,5	0,1
Козелецький	28 240	96,3	2,7	0,8	0,1	0,1
Комарівський	39 882	99,1	0,1	0,6	0,1
Лосинівський	37 450	99,3	0,3	0,3
Мринський	27 811	98,9	0,2	0,5
Ніжинський	28 940	99,4		0,5
Новобасанський	38 387	99,1	0,1	0,5	0,1
Носівський	38 027	98,3	0,5	0,8	0,1
Плисківський	34 328	98,9	0,3	0,6
Ніжинська округа	471 871	96,8	1,7	1,1	0,1	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Ніжинської округи за переписом 1926 року[8]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Ніжин	37 990	68,7	16,7	14,6
Бобровицький	39 567	96,0	3,1	0,9
Веркіївський	27 102	99,0	0,6	0,4
Ічнянський	61 840	97,0	2,2	0,8
Кобизький	32 307	98,8	0,7	0,5
Козелецький	28 240	95,9	1,6	2,5
Комарівський	39 882	96,8	3,0	0,3
Лосинівський	37 450	99,3	0,3	0,4
Мринський	27 811	98,7	0,7	0,6
Ніжинський	28 940	99,4	0,5	0,1
Новобасанський	38 387	99,0	0,7	0,3
Носівський	38 027	98,2	0,9	0,9
Плисківський	34 328	98,8	0,7	0,4
Ніжинська округа	471 871	95,6	2,6	1,8

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Шолох Г. М. (1923—1924),
• Сагайдак Валентин Петрович (1924—1924),
• Андрюхін Яків Назарович (1925—.12.1925),
• Маслюк Федір Гнатович (.01.1926—.02.1926),
• Приходько, в.о. (.02.1926—1926),
• Марченко Микола Федорович (.09.1926—.12.1928),
• Співак Іларіон Савелійович (.12.1928—21.06.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Василенко Марко Сергійович (.03.1923—.11.1923),
• Слинько Іван Федотович (.11.1923—1924),
• Левандовський (1924),
• Битрюков В. Г. (1925),
• Шебло Роман Васильович (1925—.12.1925),
• Бєликов Яків Петрович (.12.1925—.02.1926),
• Маслюк Федір Гнатович (.02.1926—.04.1926),
• М'ягкий Володимир Андрійович (.04.1926—1928),
• Леоненко І. В., в. о. (1928),
• Зеленська Катерина Феофілактівна (1928—21.06.1930)

Примітки

1. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
2. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
3. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміну адміністраційно-територіяльного поділу Чернигівщини».
4. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про скасування Сновської округи на Чернигівщині й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу тої самої губерні».
5. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
6. Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
7. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
8. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Джерела

• Верменич Я. В. Ніжинська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 396. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Верменич Я. В. Ніжинська округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
• Матеріяли до опису округ УСРР: Ніжинська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Урядова друкарня ім. т. Фрунзе], 1926. — VIII, 50 c. : іл.
• Нежинский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
• Ніжинський округ // Чернігівщина : Енцикл. дов. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 170. — ISBN 5-88500-011-5.
• Список заселених оселищ Ніжинської округи. — [1927]. — 72 с.
• Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)