Камінобродський — з волостей: Каменобродської, Вергунської, Олександровської (частини), Весело-Гірської.
Слов'яносербський — з волостей: Слов'яносербської, Кримської, Жовтянської, Черкаської і Трьохізбинської.
Лозово-Павлівський — з волостей: Лозово-Павлівської, Оленівської, Ганнинської, Петро-Голенищевської, Сентяно-Миколаївської.
Городищенський — з волостей: Городищенської, Андріянопільскої, Чорнухінської і Фащевської.
Алчевський — з волостей: Василіївської, Михайлівської й Мало-Іванівської.
Успенський — з волостей: Успенської, Білянської, Ілірійської, Георгіївської, Олександрівської (частина), Першезванівської (част.), Ребриківської, Оріхівської і Картушинської.
Іванівський — з волостей: Іванівської, Петропавлівської, Штерівської, Краснокутської і Петро-Красносільскої.
У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла в пряме підпорядкування Української РСР[2].
За даними на 1926 рік округа поділялася на 12 районів:
Алчевський
Дмитріївський
Кам'янобрідський
Краснолуцький
Лозово-Павлівський
Новосвітловський
Петропавлівський
Ровеньківский
Слов'яносербський
Сорокинський
Станично-Луганський
Успенський
Упродовж 1924–1930 років межі й склад округи не раз змінювалися.
У червні 1930 року до складу Луганської округи було приєднано територію розформованої Старобільскої округи[3].
Як адміністративна одиниця округа була ліквідована 2 вересня1930 року, райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР[4].
Карта Луганської округи у складі Донецької губернії, 1923
Карта Луганської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Карта Луганської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року
Населення
За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 613,7 тис. осіб, у тому числі українці — 51,7%; росіяни — 42,8%; євреї — 1,7%; німці — 1,3%.
Список населенных пунктов Луганского округа. Составлен по материалам переписи 17 декабря 1926 г. / Центр. стат. упр. УССР. Луганское окр. стат. бюро. — Луганск: Луганська Правда, 1927. — 148 с.