Забережжя

село Забережжя
Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040030090027307
Основні дані
Засноване 1713
Населення 905
Площа км²
Густота населення 96,78 осіб/км²
Поштовий індекс 77781
Телефонний код +380 03471
День села 6 червня
Географічні дані
Географічні координати 48°48′18″ пн. ш. 24°38′43″ сх. д. / 48.80500° пн. ш. 24.64528° сх. д. / 48.80500; 24.64528
Водойми Бистриця Надвірнянська, Горохолина, Лукавець
Місцева влада
Адреса ради 77714, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Забережжя, вул. Шевченка, 10а
Карта
Забережжя. Карта розташування: Україна
Забережжя
Забережжя
Забережжя. Карта розташування: Івано-Франківська область
Забережжя
Забережжя
Мапа
Мапа

Забере́жжя — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади.

Розташування

Село Забережжя розташоване за 23 км від Івано-Франківська, входить до складу Івано-Франківського району та є частиною Богородчанської селищної громади. До села можна дістатися дорогою Шевченка через села Радча та Іваниківка.

Географічні відомості

Село Забережжя розташоване на горбистій місцевості. Через нього протікають дві річки: Горохолина та Лукавець, а на сході села – річка Бистриця Надвірнянська, на березі якої знаходиться село. На південний захід від Забережжя розташований ліс Липники. У східній частині села часто відбуваються повені, спричинені змінами русла річки Бистриця Надвірнянська.

Історія

Перша згадка про село Забережжя датується 1713 роком. Назва Забережжя походить від фрази «за берегом». Історично це пов'язано з тим, що люди із сусідніх сіл, наприклад, Тисменичани та Братківці, тікали від панщини за річку Бистриця Надвірнянська. Там, біля лісу Липники та берегів річки Горохолина, з'явилося поселення. Їх почали називати «за бережжям» (тобто за берегом). З часом ця назва трансформувалася в сучасне — Забережжя (інколи Забережа).

В історичних архівах і картах зазначається, що спочатку село мало назву «Слобода». Ця назва походить від слова "свобода" і означала поселення, мешканці якого на певний час звільнялися від податків чи повинностей для його розвитку й освоєння. У випадку Забережжя, як вказано раніше, жителі села переселялися, рятуючись від панщини.

Примусове переселення жителів села Забережжя

Примусове переселення жителів села Забережжя до Петрівського району Кіровоградської області відбулося в 1951 році.

У документах Лисецького райвиконкому збереглися дані про переселення та заходи, що вплинули на селянство. Основним документом, який регулював переселення, стала Постанова Ради міністрів УРСР та ЦК КП(б)У від 5 лютого 1951 року №229, що передбачала переселення колгоспників у південні області України.

Постанови виконавчого комітету Станіславської обласної Ради та бюро обкому КП(б)У від 20 лютого 1952 року №157 визначили керівництву райвиконкомів відповідні повноваження для організації переселення. На початку 1950 року було прийнято рішення про переселення кількох сіл, і село Забережжя було включено до цього списку.

Згідно з рішенням Лисецького райвиконкому від 17 березня 1951 року, було створено комісію з переселення, яка організувала збори для обговорення переселення. На цей час в селі було 226 господарств, із яких 185 підлягали переселенню.

Протягом березня-травня 1951 року до Кіровоградської області було переселено 139 родин. Унаслідок переселення більшість жителів залишила село, решта оселилася в сусідніх населених пунктах. В документах зазначається, що план переселення було перевиконано, та керівництво знущалось над людьми, кажучи що їх село більше ніколи не відновиться.[1]

Народились

Релігія

У селі є дві діючі церкви різних конфесій, побудовані у 90-х роках, відразу після розвалу Радянського Союзу:

  • Храм св. првм. і архдиякона Стефана громади ПЦУ.
  • Храм св. првм. і архдиякона Стефана громади УГКЦ.

Обидві церкви були зведені за кошт жителів села шляхом доброчинних пожертв.

Світлини

Примітки

Посилання