uk %D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96 %D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B8

село Старі Богородчани
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Богородчанський район
Тер. громада	Старобогородчанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA26040310010020838
Основні дані
Перша згадка	1441
Населення	3569 (дані за 2001 рік)
Площа	32 км²
Густота населення	111,53 осіб/км²
Поштовий індекс	77712
Телефонний код	+380 03471
Географічні дані
Географічні координати	48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	312 м
Водойми	Бистриця Солотвинська, Саджавка, Росенський
Місцева влада
Адреса ради	77712, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул.Івана Франка 1.
Карта
	Старі Богородчани
	Старі Богородчани
Мапа
	Старі Богородчани у Вікісховищі

Старі Богородча́ни — село в Україні, центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Відстань до Богородчан 3 км, відстань до обласного центру 24 кілометри.

Назва

Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.

Географія

У селі потік Росенський впадає у річку Саджавку.

Історія

Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.

1505 року король Польщі Олександр Ягеллончик передав село Богородчани шляхтичу Яну Каменецькому^{[джерело?]}.

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Старі Богородчани та постерунку поліції.

24 грудня 1945 р. повстанці куреня «Підкарпатський» (командир Павло Вацик «Прут») розбили гарнізон внутрішніх військ і станицю «стрибків» у селі^[1].

25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 до Старих Богородчан приєднано сусіднє село Заріччя.

У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.

У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школа^[2].

Економіка

У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, ремонтні майстерні, сонячна електростанція.^[3]

Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.

Пам'ятки

У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури місцевого значення № 632), зведена 1863 року^[4]. На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового (пам'ятка архітектури місцевого значення № 630), споруджена 1926 р.^[5] Над Бистрицею збереглася дерев'яна церква Святого Юрія (пам'ятка архітектури місцевого значення № 629), поставлена у 1923 році^[6]^[7].

Відомі люди

Народилися

Віктор Старожинський (1740—1808) — український церковний діяч, священник-василіянин, протоігумен, архимандрит Жовківського монастиря.
Богдан Мостицький — військовий діяч, командир сотні УПА «Месники».
Михайло Зарічний (*1958) — український учений-математик, декан механіко-математичного факультету Львівського університету.
Ярослав Гарасим (*1973) — український фольклорист, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка (з 2015 року).

Померли

Олексій Заклинський (1819—1891) — священник УГКЦ, поет та композитор, посол Галицького крайового сейму та австрійського парламенту. Автор мемуарів «Записки пароха Старих Богородчан»^[8]