Лисецький район
Лисецький район — колишній район у складі Станіславської області УРСР. Центром району було селище Лисець. Історія17 січня 1940 року Станіславський повіт було розділено на 5 районів. До Лисецького району відійшли села ґмін Лисєц і Чернєюв. Першим секретарем райкому компартії був призначений Ю. П. Даниленко, до того — зав. оргінструкторським відділом райкому Покровського району Дніпропетровської області.[2] У 1945 р. першим секретарем був Седлєр, другим — Николаєнко Іван Юхимович (убитий 3.11.45), головою райвиконкому — Бражиненко. Чисельність репресивних органів: РВ НКВС — 12 осіб, РВ НКДБ — 8 осіб, гарнізон — 20 осіб. Станом на 1 вересня 1946 року[3] площа району становила 200 км², 1 селищна рада, сільських рад — 15. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Лисецькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Тисменичани і Черніїв.[4] Підпілля ОУН активно діяло до 1951 року.[5] 12 травня 1950 р. райвиконком ухвалив рішення про ліквідацію сільради в селі Посіч. На 22.01.1955 в районі залишилось 11 сільрад.[6] 9 березня 1960 р. Станіславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Стебницької сільради до Старолисецької, а Чукалівської — до Опришовецької.[6] 30 грудня 1962 р. район ліквідовано з включенням до Богородчанського району[7]. Адміністративний поділ станом на 1 вересня 1946 року[8]
Примітки
Література
|