|
Дача Теселі
Дача Теселі — пам'ятка в Криму. Розташована на заході міста Форос, близько мису Миколи. Назва «Теселі» походить від грецького слова «тиша» і кримськотатарської «розрада». Завдяки рельєфу території дачі захищена від вітру з північного, західного і східного напрямів. Мис біля садиби був названий на честь її першого власника Миколи Раєвського-старшого — мис Миколи[1]. ІсторіяІмператор Олександр I на початку 1820-х років наділив героя Французко-російської війни 1812 року і Бородінської битви, генералу Миколі Раєвському-старшому маєток у Криму. Була побудована у формі літери «Г», з і венеціанськими вікнами та відкритою верандою, на якій був мальовничий вид на море. Микола Раєвський відвідав своє володіння восени 1820 року, коли спільно з Олександром Пушкіним здійснював подорож із Гурзуфа в Бахчисарай через Чортові сходи[2]. У 1826—1829 роках Микола Раєвський-старший часто відвідував маєток для будівництва будинку та облаштування парку[1]. Після смерті батька в 1829 році син Миколи Раєвського-старшого Микола Раєвський-молодший отримав маєток і продовжив облаштування дачі та парку. У 1889 році на висоті 25-50 метрів над рівнем моря з інкерманського каменю було побудовано двоповерхову будівлю у стилі класицизму, яка прикрашена сірим вапняком, викладеним за мозаїчною схемою. У 1885—1892 роках за участю садівника і вченого Едуарда Альбрехта, а також інших ботаніків із Нікітського ботанічного саду в маєтку був облаштований ландшафтний парк, що становить понад 200 видів кримської флори, в тому числі й рідкісні види: туполисту фісташку, піцундську сосну, ялівець високий, суничне дерево, іглицю. Оскільки Микола Раєвський-молодший перебував у немилості в імператора, він був змушений весь час жити в садибі з 1831 по 1837 рік. Захоплений облаштуванням парку він вів листування з відомими ботаніками: Фрідріхом Фішером, Християном Стевеном, Миколою Гартвісом[3]. У 1843 році після смерті Миколи Раєвського-молодшого садиби успадкував його другий син Михайло Миколайович Раєвський. Останньою власницею з цієї родини стала Марія Михайлівна, яка в 15 років отримала дачу у власність за дарчим записом[1]. Після того, як Марія Михайлівна в 1876 вийшла заміж за полковника Плаутіна і поїхала жити за кордон, вона більше не поверталася до свого маєтку. У цілому маєтком володіли чотири покоління роду Раєвських. У 1887 маєток був придбаний чайним магнатом Олександром Кузнєцовим, яка побудував особняк і продовжив створення парку. У путівнику 1902 року О. Я. Безчинського описана садиба Плаутіною Теселі
1916 році дачу Теселі відвідували для відпочинку Федір Шаляпін і Максим Горький. На честь цієї події згодом було встановлено меморіальну дошку на північному фасаді будинку. Після захоплення Криму радянською владою дачу націоналізували, на 1929 рік тут розміщувався санаторій Ленінградського текстильтресту[5], потім передали письменнику Максиму Горькому у зв'язку з сорокаріччям творчої діяльності. У Горького на дачі гостювали в 1920-х-1930-х роках Федір Шаляпін, Олексій Толстой, Костянтин Треньов, Самуїл Маршак, М. С. Тихонов, Г. П. Шторм. Максим Горький написав на дачі Тесселі п'єси «Васса Желєзнова», «Рябінін» і роман-епопею «Життя Клима Самгіна»[1]. Горький від 3 до 5 днів на тиждень за допомогою художника Ракитського працював над облаштуванням парку. Були облаштовані клумби, викорчувані старі дерева і вирубані старі чагарники, облаштовані алеї та доріжки до моря, для чого довбали каміння, на розчищених територіях висаджений фруктовий сад та екзотичні дерева, для чого з різних країн були замовлені саджанці та насіння. Був побудований великий прісноводний басейн, у якому Горький розводив рибок. Письменник разом з онуками любив кататися на човнах, які назвав іменами онучок «Марфа» та «Дарина»[2]. У травні 1936 року Максим Горький виїхав до Москви і через три тижні помер. Після смерті Горького будівлю дачі Теселі було перероблено під апартаменти, при цьому історичний інтер'єр зберігся тільки частково. З того часу, коли дача належала Максиму Горькому, збереглися рояль, робочий стіл письменника, бібліотека, шкіряне крісло, стілець-крісло, підлоговий годинник, диван. На верхньому поверсі залишилися картини Юлія Клевера. Також збереглися історичні двері з дуба, паркетні підлоги, мармурові каміни і кахельні печі. На 1935 рік садиба Теселі була будинком відпочинку ЦВК СРСР[6]. У 1958 році на території дачі Теселі було встановлено бюст Горького[1]. У 1961 році дача використовувалася для відпочинку радянських космонавтів Юрія Гагаріна та Германа Титова. На дачі був організований санаторій Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Згодом дачу Теселі викупила комерційна організація[7]. Компанія з Татарстану ТОВ «Акар» побудувала для відпочинку на території кілька котеджів. Також на території розташовані SPA-комплекс, власний пляж, грязелікарня, майданчик для воркаута[8]. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
