Будинок Макурина

Будинок Макурина
44°56′55″ пн. ш. 34°06′51″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Сімферополь
Тип	будівля
Стиль	еклектика (архітектура)
Статус	Пам'ятка культурної спадщини України 139-АР
Будинок Макурина Будинок Макурина (Автономна Республіка Крим)
Медіафайли у Вікісховищі

Будинок Макурина — одноповерхова будівля, що розташована на Студентській вулиці в Сімферополі. Будинок побудований на початку XX століття у стилі еклектики. Пам'ятник містобудування та архітектури.

Історія

Будівля розташована на найвищому місці міста — Макуринській гірці, названій на честь власника ділянки Василя Михайловича Макурина (нар. 1860), гласного Сімферопольської думи і бухгалтера міської управи. До цього гірку іменували Кая-Баш та Госпітальна. На території гірки, неподалік від майбутнього будинку Макурина, була встановлена найвища топографічна точка Сімферополя — «Пароборошномельний млин Граната»[1].

У 1904 році Макурин вибудував на своїй ділянці одноповерховий будинок. Архітектор невідомий. Будинок став останнім на Лазаревській вулиці і отримав 28 номер (зараз це вулиця Студентська, 2). В одній із частин будівлі Макурин проживав з сім'єю, а в інший організував бухгалтерські курси. У 1920 році під час громадянської війни в будівлі містився червоноармійський штаб, де проживали Михайло Фрунзе, Климент Ворошилов та Семен Будьонний[2]. У 1924 році Макурина, як члена контрреволюційної монархічної організації, вислали з Криму з забороною проживати в режимних районах країни протягом трьох років[3].

Із 1920-х років дев'ять кімнат будівлі займала хімічна лабораторія Кримського державного педагогічного інституту, очолювана професором Дмитром Турбабою. Лабораторія складалася з чотирьох частин — лабораторії неорганічної, органічної, аналітичної та технічної хімії. Крім того, у приміщенні розміщувалися аудиторії, бібліотека та склади реактивів[4].

Під час окупації міста нацистами в будівлі проживали працівники гестапо. Після війни будівлю займав фізико-математичний факультет Сімферопольського педагогічного інституту. У 1960-х частина будинок був відданий для проживання викладачам інституту[1][2].

Будинок Макурина був показаний у радянських фільмах «У місті С.» та «Вони були акторами»[2].

У 1958 році було встановлено меморіальну дошку з білого мармуру на честь проживання в будинку Будьонного, Ворошилова та Фрунзе. У 1984 році дошка була замінена на нову[5].

Наказом Міністерства культури і туризму України від 25 жовтня 2010 року будинок, як пам'ятка архітектури і містобудування, був внесений до реєстру пам'яток місцевого значення[6]. Після захоплення Криму РФ даний статус був перепідтверджений постановою Ради Міністрів Республіки Крим від 20 грудня 2016 року[7].

Згідно з підготовленою у 2016 році Департаментом архітектури і будівництва Республіки Крим програмою «Відтворення столичного вигляду і благоустрію міста Сімферополь» будинок Макурина був включений у перелік об'єктів для ремонту і реставрації[8].

Архітектура

Одноповерховий будинок побудований в еклектичній манері з переважанням ампіру. Будинок побудований з оштукатуреного каменю. Різьбленим орнаментом із напівкруглим верхом прикрашені парадні двері. Дах покритий залізом і черепицею. Будинок складається з 14 кімнат, загальною площею 464 квадратних метрів. Перекриття в будинку дерев'яні[5].

• 
• 
• 
• 
• 

Примітки

1. Пупкова Наталья (16 січня 2019). Симферополь. Родной и незнакомый. Крымская правда (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
2. Лестница любви и перезвон трамвайчика: история улицы Ленина в Симферополе. Крымская правда (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021. [Архівовано 2021-10-22 у Wayback Machine.]
3. [1] — Антиква. — Симферополь, 2008. — С. 43. Архівовано з джерела 31 серпня 2021
4. [2] / Непомнящий А. А., Кравчук А. С. — История Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского в документах и фотографиях. — Белгород : Константа, 2018. — С. 80—82. Архівовано з джерела 31 серпня 2021
5. Попов А. Г. Дом кон. 19 в., где останавливались Фрунзе М. В., Ворошилов, К. Е. Буденный С. М. — Звід пам’яток історії та культури України. Автономна Республіка Крим. — Київ : Інститут історії України, 2015. — С. 440—441.
6. Реєстр пам'яток місцевого значення. Міністерство культури України (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 1 грудня 2020. [Архівовано 2018-05-06 у Wayback Machine.]
7. Дом В. М. Макурина. kartarf.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 1 грудня 2020.
8. Сухарева Анна (16 жовтня 2016). Симферополь обречён быть красивым. Новый Крым. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 27 червня 2020. [Архівовано 2021-04-11 у Wayback Machine.]

Посилання

• mkult.rk.gov.ru [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]