Дача Функа
Дача Функа, вілла Функа — історична будівля в Судаку, побудована в 1912 році Ф. Ф. Функом, керуючим маєтком Архадрессе. Наразі в будівлі розташовується історичний музей ГБУК РК "Музей-заповідник «Судацька фортеця». Особняк розташований на вулиці Набережна, 11, є пам'яткою культурної спадщини. ІсторіяДвоповерхова будівля побудована неподалік від Генуезької фортеці в 1910—1912 роках зросійщеним німецьким (прусським) бароном Федором (Йоахімом) Федоровичем Функом, який був керуючим маєтком Архадрессе Костянтина Горчакова. Спочатку будувався як прибутковий будинок. Будинок побудований у романтичному стилі з елементами неоготики. В оформленні використані кам'яний декор, заокруглені довгі вікна і башточки. Загальна площа особняка становила 415 квадратних метрів[3]. Після захоплення Криму радянською владою будівля була націоналізована. Дача Функа була однією з небагатьох будівель початку XX століття, яка збереглася під час артилерійського обстрілу міста в роки Німецько-радянської війни. У 1959 році в будинку розташовувалось морське агентство Феодосійського порту. У 1962 році будівлю передали у відання Ялтинського порту, який провів у ньому капітальний ремонт та організував місця для відпочинку моряків між рейсами[3]. У 1970-ті роки віллу Функа передали рибколгоспу «Хвиля революції», який експлуатував будинок як житловий будинок. У будівлі був проведений невдалий ремонт, після якого протягом тридцяти років він був у занедбанні, а в 1990-ті роки багато разів пограбований. 14 квітня 1998 року у приміщенні сталася пожежа, під час якої будівля була серйозно пошкоджена, після чого довелося реставрувати перший поверх і заново надбудовувати другий поверх. Під час реставрації будівля була розібрана і знову відтворена, зберігаючи колишній вигляд[3]. Організація музеюУ 2004 році після відновлення за сприяння Укрзалізниці та міністра Г. М. Кірпи, а також Б. Д. Дейча, в особняку почав діяти Судацький міський краєзнавчий музей, у якому функціонують 13 експозицій у 4 залах, проходять освітні лекції для школярів, наукові конференції та семінари[3]. У першому залі музею містяться матеріали, присвячені давній історії Судака, починаючи з палеоліту. Археологічні та фотографічні матеріали показують палеолітичну стоянку, поселення таврів I тисячоліття до нашої ери, поселення готів V—VI століть до нашої ери, аланські поселення, могильник і святилище I—IV століть до нашої ери, античне укріплення на горі Караул-Оба[3].
Другий зал розповідає про історію краю з часу раннього середньовіччя до кінця XVIII століття та етнографічний блок, присвячений побуту народів, які населяли Судак[3]. Показана історія будівництва генуезцями у XIII столітті фортеці. Демонструються кераміка Візантії і Золотої орди, лицарські обладунки, надгробки мусульман і християн, вірменські хачкари. Експозиція третього залу розповідає про період історії Судака з часу захоплення Російською імперією Криму, а також розповідає про відомих людей, пов'язаних з історією міста і Криму[3], серед яких граф Григорій Олександрович Потьомкін, Микола Мордвинов, Василь Капніст, вчені Петер-Симон Паллас і Стевен Християн Християнович.
У четвертому залі експозиція присвячена курортній історії Судака від кінця XIX століття до теперішнього часу[3]. Відображено події Громадянської війни, Німецько-радянської війни. Широко представлені матеріали з розвитку виноградарства і виноробства в радгосп-заводі «Судак». На другому поверсі відкриті виставки «Речові докази» (у формі відкритого зберігання представлені археологічні знахідки, підняті під час експедицій в околицях Судака); «Лики і образи Срібного століття», яка розкриває історію сім'ї Герцик та їхнього оточення в Судаку. Регулярно організовуються тимчасові виставки. На третьому поверсі обладнаний конференц-зал, де відбуваються численні заходи. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia