|
Садиба Кесслера
Садиба Монжене (Замок Монжене або садиба Кесслера[3][4][5][6]) — будівля знаходиться в селі Піонерське Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. В даний час від садиби залишилися лише руїни. Окупаційна влада шукає інвестора для відновлення будівлі[7]. АрхітектураДворянська садиба виконана у вигляді середньовічного замку в неоготичному стилі. Будівля має два поверхи і триповерхову вежу[8]. На фасаді будівлі був зображений родовий герб — крилатий кінь з людським обличчям, і короною над ним (герб не зберігся через руйнування частини фасаду)[9]. За однією з версій він з'явився при реставрації в середині 1940-х років. Поруч зі входом розташований фонтан. За садибою знаходяться господарські будівлі та конюшня. До будівлі веде дорога з висаджених тополь. Раніше поруч з садибою розташовувався фруктовий сад і декоративні ставки[8][10]. Історія Будинок побудовано у 1880-ті роки архітектором Оскаром Андрійовичем Клаузеном для сім'ї російських німців Кесслерів. Пізніше садибою володів поміщик Василь Степанович Гнутов[8]. До 1917 року будівля належала подружжю Ганні Федорівні та Адольфу Карловичу Монжене де-Сен-Моран[8]. За їх розпорядженням були створені декоративні ставки[10]. Чоловік загинув від вибуху пороху під час розчищення території навколо садиби. В пам'ять про чоловіка, Ганною Федорівною неподалік була побудована каплиця, що не збереглася до наших днів. Імовірно його могила розташовується поблизу будівлі, проте вона досі не знайдена. Як не знайдено і місце розташування каплиці[11]. Наступним власником садиби став поміщик Л. А. Кованько, а потім контр-адмірал Микола Аркадійович Петров-Чернишов, який відкрив «Гірничо-лісовий курорт для видужуючих»[10][9]. У 1947 році будівля почала функціонувати як інтернат для дітей, який очолювали подружжя Швайковських. Тоді ж у будівлі проводилися реставраційні роботи силами полонених німців та угорців[8]. Після закриття дитячого будинку будівлю передали людям, які потребували житло, а коли вони покинули його, садиба прийшла в занепад[11] . В середині 1960-х років будівля стала непридатною для проживання. Потім, якийсь час садибою користувалося підприємство з виготовлення лікарських трав[10]. У 1970-і та 1990-і роки на місці садиби планувалося відкриття ресторану[9]. У лютому 2011 року Голова Республіканського комітету АРК з охорони культурної спадщини Сергій Тур заявив, що фінансування робіт з відновлення садиби включено до проєкту Програми економічного і соціального розвитку АРК на 2011 рік[12] . За складання проєктно-кошторисної документації Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини заплатив підприємству «Укрпроектреставрація» 300 тисяч гривень[13]. Восени 2011 року, відповідальний за зв'язки з пресою комітету з охорони культурної спадщини АРК Георгій Когонашвілі розповів, що незабаром в будівлі почнуться відновлювальні роботи[10]. Влітку 2012 року було повідомлено, що садиба буде передана у відання комітету з будівництва та архітектури АРК[14]. У 2012 році впала частина лицьової стіни другого поверху з зображенням герба[15]. У січні 2015 року окупаційна «голова комітету з охорони культурної спадщини РК» Наталія Гриненко заявила, що садиба включена до проєкту програми «Розвиток культури та збереження об'єктів культурної спадщини Республіки Крим на 2015—2017 роки»[16]. Однак на цей час залишились лише руїни. Навесні 2017 року сімферопольська група Secret Land зняла кліп на руїнах будівлі з метою залучення уваги до зруйнованої садиби[17]. У квітні 2019 року окупаційний «заступник голови російського Державного комітету з охорони культурної спадщини Криму» В'ячеслав Зарубін зазначив, що комітет запропонував його викупити у власність, у користування, розпорядження з метою відновлення[18]. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
