Мисливський будинок Юсупова

lon_sec = lat_dir = ширина зображення = lat_min = lat_sec = region = CoordScale = lon_min = lon_dir =
Мисливський будинок Юсупова Аскерін
Комплекс колишнього Юсуповського палацу, 2012 рік. Комплекс колишнього Юсуповського палацу, 2012 рік.
44°32′50″ пн. ш. 33°57′35″ сх. д.
Країна	Україна
Місто	Соколине
Тип	особняк
Автор проєкту	Краснов Микола Петрович
Засновник	Фелікс Юсупов
Дата заснування	1912
Початок будівництва	1908
Побудовано	1912
Статус	Комплекс пам'яток UA 01-204-9014, Пам'ятка культурної спадщини України 4821-АР.
Мисливський будинок Юсупова Мисливський будинок Юсупова (Автономна Республіка Крим)
Медіафайли у Вікісховищі

Мисливський будинок князя Юсупова (також Юсуповський палац, Аскерін, крим. Askeriñ, від asker — воїн) — палац князя Фелікса Юсупова в селі Соколине Бахчисарайського району Криму, пам'ятка архітектури місцевого значення.

Побудований в 1908–1912 роках, за проєктом ялтинського архітектора Миколи Петровича Краснова, у кримськотатарському стилі, з використанням мотивів ханського палацу в Бахчисараї[1].

Будівля асиметричної композиції з вежею, перепадами черепичних дахів та гостроверхими камінними трубами. До комплексу колишнього Юсуповського будинку входять: головний корпус, корпус з вежею, господарські будівлі (людська, стайня, пральня), фонтан біля воріт (1883 рік), фонтан «Блакитне око» (крим. Kökköz) та колишня Юсуповська мечеть (знаходиться біля мосту через річку Коккозка).[2]

Історія

У 1908 році Юсуповими в Коккозах (Богатирській волості) було придбано маєток, у якому, за бажанням Зінаїди Миколаївни Юсупової, було вирішено побудувати «будинок у місцевому стилі». Будівництво було доручено головному архітектору Ялти Миколі Петровичу Краснову, який у цей час вже був зайнятий спорудженням Кореїзького (для великого князя Петра Миколайовича) і Лівадійського палаців[3]. Новому маєтку господарі, які з XV століття служили російським царям і прославилися військовою доблестю, дали назву Аскерін (у перекладі — приналежна воїну)[4][5].

Фелікс Юсупов із дружиною

Будівля була білою (в дусі кримськотатарських гірських будинків), дах покритий блискучою черепицею, кольору морської хвилі, у стрілчастих вікнах — ажурні палітурки. На лівій від головного входу стіні був облаштований пристінний фонтан Блакитних очей, у вигляді неглибокої стрілчастої ніші, облицьований зеленими плитками, із зображенням у центрі стилізованого блакитного ока, з якого витікала цівка води, відсилаючи до назви села: Коккоз у перекладі з кримськотатарської — блакитні очі. У великій вітальні була копія бахчисарайського фонтану, в парку — ще один фонтан, створений за мотивами місцевих легенд. Також до комплексу палацу входили: міст через Коккозку, за ним — мечеть — подарунок князя місцевому населенню. Палац відвідували Микола II та король Португалії Мануел II.

В еміграції Фелікс Юсупов залишив спогади про палац:

Палац був білий, із дахом із старовинної черепиці, покритої глазур'ю, якій патина часу надала різні відтінки зеленого кольору. Його оточував виноградник, маленький струмок біг біля стін — із балкону можна було ловити форель. Усередині меблі, фарбовані яскравими червоними, синіми і зеленими кольорами, були скопійовані зі старовинної татарської. Східні тканини покривали дивани і стіни. Велика їдальня вдень ​​освітлювалася перськими вітражами на стелі. Увечері, освітлені зсередини, вони пропускали в кімнату світло, яке гармонійно змішувалося зі світлом свічок на столі. Одна зі стін була прикрашена мармуровим фонтаном, де вода текла крапля за краплею з ніжним жалібним звуком по безлічі маленьких раковин, з однієї в іншу. Цей фонтан був точним відтворенням того, що містився в палаці хана… Блакитні очі були всюди: у вітражах, над фонтаном, у Кипарисовому парку і в східній орнаментиці столових приладів…

За радянської влади в палаці розташовувалися школа II ступеня, сільрада, хата-читальня та клуб, влітку турбаза[6] (згодом називалася Орлиний заліт), під час окупації Криму в 1941—1944 роках — чи то казино, чи то бордель, сам маєток сильно постраждав.

До російської окупації тут знаходився Кримський республіканський дитячий оздоровчий заклад «Сокіл», що відкрився 24 червня 2011 року.[7]

Примітки

1. Памятники архитектуры местного значения. АР Крым. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 квітня 2014.
2. Охотничий дом князя Юсупова (Соколиное) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 27 грудня 2023.
3. Микола Петрович Краснов. Мультимедийная энциклопедия "Достопримечательности Крыма" (2004 р.). Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
4. Крым — Фотосказка. Города и посёлки. Соколиное. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
5. Дворец князей Юсуповых (охотничий дом князя Ф.Ф. Юсупова). Полуостров сокровищ. Архів оригіналу за 12 грудня 2015. Процитовано 25 березня 2014.
6. Крымское общество естествоиспытателей и любителей природы. Крым. Путеводитель, 3-е издание / Пузанов, И. И.. — Симферополь.: Крымгиз, 1929. — С. 39. — 614 с.
7. Под Бахчисараем находится второй Юсуповский дворец. podrobnosti. 24 січня 2012. Процитовано 27 грудня 2023.