Скорочується як br.[4] Поділяється на 100 копійок (біл.капейка). В обігу перебувають банкноти вартістю 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 рублів та монети 1, 2, 5, 10, 20, 50 копійок, 1, 2 рублі.
1 липня 2016 року в Білорусі було проведено деномінацію національної валюти. Старі банкноти було замінено новими у співвідношенні 10 тис. до 1 (тобто найбільша за номіналом колишня банкнота у 200 тис. рублів обмінювалася на нову номіналом 20 рублів, а 1 нова копійка дорівнювала старим 100 рублям). Старі банкноти перебували в обігу до 31 грудня 2016.[5]
Назва «білоруський рубль» була ухвалена після відмови Білорусі від радянського карбованця (рубля). До 1995 року існував проєкт іншої назви національної грошової одиниці — талер[6]. В народі старий білоруський рубель (1990-х рр.) часто називали «зайчиком», оскільки ця тварина була намальована на банкноті вартістю 1 рубель (зразка 1992 року).
На початку 1992 року, під час розпаду загальнорадянської грошової системи, в Білорусі було введено купонну систему, потім — розрахункові банкноти Національного Банку. Офіційний обмінний курс становив один білоруський рубель за десять радянських рублів.
З 1 липня 1992 року почали проводитися операції в безготівкових білоруських рублях. В кінці липня 1993 року почалося виведення з обігу російських і радянських рублів. Білоруський рубель став єдиним законним засобом платежів на території республіки. І не зважаючи на те, що у вересні Казахстан, Вірменія, Росія, Узбекистан та Таджикистан підписали нову угоду про створення рублевої зони нового типу, в Білорусі тривала інтенсивна підготовка до введення національної грошової одиниці — білоруського талера.
Після розпаду Радянського Союзу економіка Білорусі знаходилася в кризі. Після перемоги на виборах в липні 1994 року Олександра Лукашенка, курс монетарної політики держави був направлений на поетапне звуження вільного ціноутворення на внутрішньому валютному ринку. Було введено обмеження для юридичних і фізичних осіб на придбання іноземної валюти. Поступово сформувався великий «чорний» валютний ринок.
1998 року Національний Банк був фактично підпорядкований Раді Міністрів.
На початок 1999 року офіційний курс був нижчий тіньового у 2—2,5 рази. Цим фактом маніпулювали в офіційних звітах тих років, які повідомляли про «гігантське зростання» білоруської економіки.
Економічна політика держави в 1990-х вимагала великих грошових вливань. Позбавлений самостійності Нацбанк почав використовуватися урядом як друкарський верстат, випускаючи мільярди незабезпечених рублів. За період з 1996 по 2000 роки обсяг несплаченої заборгованості держави перед комерційними банками зріс у понад 140 разів. Нацбанк давав позики банкам, щоб підтримувати їх ліквідність. Критичний стан банківської системи був викликаний тиском держави, яка вимагала від банків кредитувати збитковий агропромисловий комплекс. В результаті 10 з 27 білоруських комерційних банків знаходилися на початку 2000 року в процесі ліквідації.
Офіційний курс рубля знизився з 1995 по 2000 роки в 30,2 разів. У вересні 1999 року почався випуск купюр номіналом в 5 000 000 рублів. Через безконтрольну емісію рублів Нацбанком білоруська валюта практично перестала використовуватися в зовнішньоекономічних розрахунках.
Валютна інтеграція з Росією
З початку свого правління президент Лукашенко почав активно діяти у напрямі інтеграції з Російською Федерацією. Із самого початку йшла мова і про введення єдиної білорусько-російської валюти. Стаття 13 підписаного в 1999 році «Договору про створення Союзної Держави» передбачала введення єдиної грошової одиниці. 30 листопада 2000 в Мінську було підписано Міждержавну угоду між Республікою Білорусь та РФ про введення єдиної грошової одиниці і формування єдиного емісійного центру Союзної держави. Вона передбачала, що роль єдиної грошової одиниці з 1 січня 2005 року повинен був виконувати російський рубль, а з 1 січня 2008 року мала бути введена єдина грошова одиниця Союзної держави. Довкола розміщення і контролю за цим центром розгорілася довга дискусія — чи повинна це бути Москва, Мінськ або якесь третє місто.
2000-ні
1 січня 2000 в Білорусі була проведена деномінація рубля, покликана у тому числі стабілізувати національну валюту. Пріоритетом політики Нацбанку стала підтримка курсу рубля — такі були вимоги російської сторони. Був дозволений продаж доларів в обмінних курсах, відкритий доступ банків-нерезидентів на внутрішній валютний ринок і зняті обмеження по використанню білоруського рубля в зовнішньоекономічних операціях. Політика Національного Банку і сприятливі зовнішні чинники привели до стабілізації курсу білоруського рубля. На тлі позитивних змін в економіці й податковій сфері (зниження ПДВ з 20 до 18 %, податку з обороту з 4,5 до 4,15 % і т. д.), з початку 2004 року курс білоруського рубля відносно долара США і російського рубля залишається фактично незмінним. Він все більше користується довірою населення, про що говорить постійне зростання банківських депозитів в національній валюті[7]. Темпи інфляції постійно знижуються, так в 2002 році вона склала 34,8 %, у 2003 — 25,4 %, у 2004 — 14,4 %, у 2005 — 8,0 %, у 2006 — 6,6 %. Офіційний курс валюти повністю порівнявся з тіньовим, як наслідок тіньовий валютний ринок практично зник.
Ставка рефінансування
По мірі зниження інфляції в 1990-х і першій половині 2000-х Нацбанк Білорусі поступово знижував і ставку рефінансування, щоб стимулювати зростання економіки. Наприклад, на початок 2004 року вона становила 28 %, на початок 2005 — 17 %, на початок 2006 — 11 %, на початок 2007 — 10 %[8].
Криза 2011 р.
Навесні 2011 року різко зросла різниця між офіційним та тіньовим курсами іноземної валюти. Відтак 23 травня 2011 р. Нацбанк Білорусі девальвував рубель на 56 %, що спричинило різке подорожчання товарів у країні та стало однією з причин масових протестів[9]. Відпустивши рубель, Центральний банк обмежив можливість поширювати валютний коридор більше ніж на 2 % від офіційного курсу. Відтак операції на міжбанківському ринку майже припинилися. Водночас Нацбанк заявив, що не продаватиме валюту для обмінних пунктів. Це спричинило відсутність іноземної валюти у вільному доступі[10].
За наказом Президента Республіки Білорусь від 4 листопада 2015 № 450 було вирішено провести 1 липня 2016 деномінацію білоруського рубля в 10 000 разів[12]. Старі банкноти зразка 2000 року були замінені на нові банкноти зразка 2009 року у відношенні 10000:1[13]. Найменший номінал банкнот старого зразка 100 рублів обмінювався на 1 копійку. В обіг були введені банкноти номіналами 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 рублів та монети номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50 копійок та 1 і 2 рублі.
У період з 1 липня 2016 до 31 грудня 2016 відбувався паралельний обіг старих і нових грошових знаків. 1 січня 2017 року банкноти старого зразка перестали бути законним платіжним засобом, але їх можна буде поміняти на нові до 31 грудня 2019 в будь-якому банку, а з 1 січня 2020 до 31 грудня 2021 тільки в Національному банку Республіки Білорусь. Ціни на товари та послуги 1 липня 2016 були перераховані з врахуванням деномінації. Причому, для того, щоб людям було легше адаптуватися до цих змін, протягом періоду паралельного обігу старих та нових грошових знаків всі суб'єкти господарської діяльності були зобов'язані вказувати і старі, і нові ціни. Були автоматично перераховані з врахуванням деномінації зарплати, пенсії, стипендії, залишки на банківських рахунках, баланси підприємств, тощо.
Нові грошові знаки були виготовлені ще у 2009 році, але через світову економічну кризу деномінацію довелось відкласти, а банкноти передати на зберігання в Центральне сховище Національного банку. Також у зв'язку зі зміненням орфографії білоруської мови напис на банкноті 50 рублів «пяцьдзесят» більше не є правильним, а правильним є «пяцьдзясят». На банкнотах, які будуть виготовлені в майбутньому, це буде виправлено.
Кожна банкнота присвячена одній з областей Білорусі або місту Мінськ. На аверсі зображені пам'ятки архітектури з певної області чи міста Мінськ. Області розподілені між банкнотами в алфавітному порядку. На реверсі зображені колажі з певної сфери культури.
Вперше за часів незалежності в Білорусі з'явилися монети. На аверсі зображений державний герб Республіки Білорусь, а на реверсі позначення номіналу[14].
Аверс
Реверс
Номінал
Діаметр (мм)
Товщина (мм)
Маса (г)
Матеріал
Гурт
Аверс
Реверс
1 копійка
15
1,25
1,55
сталь із мідним покриттям
гладкий
герб Республіки Білорусь, напис «Беларусь» та рік виготовлення
номінал і національний орнамент, що символізує багатство і достаток
2 копійки
17,5
2,01
5 копійок
19,8
2,7
10 копійок
17,7
1,8
2,8
сталь із латунним покриттям
ребристий
Номінал і національний орнамент, що символізує родючість і життєву силу
20 копійок
20,35
1,85
3,7
50 копійок
22,25
1,55
3,95
1 рубель
21,25
2,30
5,6
сталь із нікелевим покриттям
номінал і національний орнамент, що символізує прагнення людини до щастя і свободи
2 рублі
23,5
2
5,81
нікелево-латунне кільце і центральна частина зі сталі з нікелевим покриттям
викарбувані букви
герб Республіки Білорусь, напис «Беларусь» і рік виготовлення по колу, розділені орнаментом «Багач»
21 серпня курс долара щодо білоруського рубля виріс на 1,45 %, до 2,5612, курс євро-на 1,22 %, до 2,9819[15]. На 24 серпня Національний банк Республіки Білорусь встановив наступний офіційний курс білоруського рубля: 2,5216 за долар і 2,9819- за євро.
Білоруська валюта почала падати в ціні в кінці минулого місяця: на 24 липня за курсом Нацбанку Білорусі за долар давали 2,3857 білоруського рубля, за євро — 2,7624 рубля. З тих часів вона знецінилася приблизно на 5,6 % по відношенню до долара і на 8 % — до євро. Також на тлі протестів обвалилися державні облігації Білорусі: інвестори почали розпродавати їх як на Мосбіржі, так і на зарубіжних ринках.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 6 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Новини tut.by — В [Архівовано 8 листопада 2009 у Wayback Machine.] 2005 році вклади населення в національній валюті зросли на 56,5%
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 6 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2008. Процитовано 6 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)