Сухопутні війська Білорусі

Сухопутні війська
біл. Сухапу́тныя во́йскі Рэспу́блікі Белару́сь
Емблема Сухопутних військ Білорусі
На службі	20 березня 1992 — по т.ч.
Країна	Білорусь
Вид	Збройні сили
Тип	сухопутні війська
Роль	ведення бойових дій переважно на суходолі
Чисельність	16 500 (2016)[1]
Командування
Визначні командувачі	Олександр Нікітін

Сухопутні війська Республіки Білорусь — один з видів Збройних сил Республіки Білорусь, призначений для ведення бойових дій на суходолі, який є найчисленнішим і різнобічним за бойовим складом. Вони володіють великою вогневою і ударної міццю, високою маневреністю і самостійністю.

Призначений для вирішення завдань по відбиття ударів противника і його розгрому в разі розв'язання ним агресії. Використовуючи оборонні можливості, в змозі ефективно вести боротьбу з наземним і повітряним противником у взаємодії з повітряними силами.

Складаються з родів військ і спеціальних військ. Роди військ і спеціальні війська в залежності від характеру завдань, які вони виконують, мають властиві їм озброєння, військову техніку та організацію.

Для вирішення бойових завдань сухопутні війська мають в своєму складі механізовані з'єднання, ракетні війська і артилерію, військову ППО, спеціальні війська, частини і установи тилового і технічного забезпечення.

Завдання

У мирний час

• підтримання бойового потенціалу, бойової та мобілізаційної готовності органів управління, з'єднань, військових частин і установ сухопутних військ на рівні, що забезпечує відбиття нападу локального масштабу;
• забезпечення переведення військ з мирного на воєнний час в установлені строки для виконання завдань по відбиттю агресії противника;
• несення бойового чергування виділеними силами і засобами;
• підготовка органів управління і військ до ведення бойових дій і виконання інших завдань відповідно до їх призначення;
• створення та утримання запасів озброєння, військової техніки та матеріальних засобів в обсягах, що забезпечують гарантоване вирішення завдань, що стоять перед сухопутними військами;
• участь в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;
• підтримання на високому рівні морально-психологічного стану особового складу.

У воєнний час

• виконання завдань за планом стратегічного розгортання Збройних Сил Республіки Білорусь;
• локалізація (припинення) можливих військових конфліктів, відбиття агресії противника боєготовними в мирний час частинами сухопутних військ, а за необхідності — з мобілізацією з'єднань і частин;
• відбиття нападу в будь-яких умовах стратегічної обстановки як самостійно, так і спільно зі збройними силами союзників;
• проведення спільно з повітряними силами Збройних Сил Республіки Білорусь (за участю збройних сил країн СНД, які підписали Договір про колективну безпеку) оборонних і контрнаступальних операцій з розгрому агресора;
• нанесення ураження противнику і створення передумов до припинення військових дій;
• формування і підготовка резервів, заповнення втрат військ в особовому складі, озброєнні і військовій техніці за спеціальностями і номенклатурою сухопутних військ.

Основу сухопутних військ складають оперативні угруповання на Західному і Північно-західному оперативних напрямках, які здатні в умовах мирного часу виконати завдання по локалізації та нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності вести локальну війну, забезпечуючи своєчасне оперативно-стратегічне розгортання всіх Збройних Сил, всієї військової організації держави.

Організаційно сухопутні війська складаються з оперативних угрупувань військ, з'єднань, військових частин родів військ і спеціальних військ, навчальних та інших військових частин.

Структура

Сухопутні війська безпосередньо управляються Міністерством оборони і організаційно поділяються на два оперативні командування: Західне (польський напрямок, штаб в Гродно) і Північно-Західне (прибалтійський напрям, штаб в Борисові), а також окремі військові частини.

Центральне підпорядкування

• Центральний командний пункт ЗС (м.Мінськ)
• 361-ша окрема база охорони та обслуговування (м.Мінськ) — Структура: батальйон охорони, 2 автомобільних батальйони з обслуговування Міноборони і рухомих пунктів управління
• 465-та ракетна бригада (М.Осиповичі) — Тактичний / оперативно-тактичний ракетний комплекс «Точка» або «Точка-У»
• 51-ша гвардійська артилерійська бригада (м.Осиповичі)
• 336-та реактивна артилерійська бригада (м.Осиповичі) — 300-мм 12-ствольна РСЗВ «Смерч»
• 188-ма гвардійська Новгородська інженерна бригада (м.Могильов)
• 52-й окремий спеціалізований пошуковий батальйон (с. Борівка Лепельський район) — Пошук і поховання решток військовослужбовців ЗС СРСР, які загинули в роки Другої світової війни[2]
• Кінологічний центр Збройних Сил (м. Колодищі)
• Зразково-показовий оркестр ЗС (м.Мінськ)

Західне оперативне командування

• 6-та Київсько-Берлінська окрема механізована бригада (м.Гродно)
• 11-та Прикарпатсько-Берлінська окрема механізована бригада (м.Слонім)
• 111-та артилерійська бригада (м.Берестя)
• 1199-й змішаний артилерійський полк^[be], (Слобудка^[be], м.Берестя)
• 557-ма Слуцько-Варшавська інженерна бригада (м.Гродно)
• 74-й окремий Берлінський полк зв'язку (м.Гродно)
• 815-й центр технічного обслуговування (м.Барановичі)
• 108-й окремий полк матеріального забезпечення (м.Новогрудок)

Північно-західне оперативне командування

• 120-та Рогачовська окрема механізована бригада (м.Мінськ)
• 19-та гвардійська окрема механізована бригада (м. Борисов)
• 231-ша артилерійська бригада (с.Борівка^[be])
• 427-й реактивний артилерійський полк (с.Борівка^[be]) — на озброєнні РСЗВ «Ураган»
• 86-та бригада зв'язку (м. Колодищі)
• 244-й центр радіоелектронної розвідки (м. Борисов)
• 10-й окремий батальйон РЕБ-Н (м. Борисов)
• 7-й інженерний полк (м. Борисов)
• 60-й окремий Барановичський полк зв'язку (м. Борисов)
• 814-й центр технічного обслуговування (м. Борисов)
• 110-й окремий полк матеріального забезпечення (м. Борисов)

Інші

• 355-й гвардійський Барвінковський ордена Кутузова 3 ступеня окремий танковий батальйон
• 339-й гвардійський Білостоцький Червонопрапорний орденів Олександра Невського, Кутузова 3 ступеня, Суворова 3 ступеня окремий механізований батальйон
• 310-та гвардійська Білостоцька група артилерії
• 227-й загальновійськовий полігон «Борисовський»[3]
• окрема механізована бригада (резервна)[4]

Оснащення

Сухопутні війська мають на озброєнні танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію різної потужності і призначення, протитанкові ракетні комплекси, зенітні ракетні комплекси, засоби управління, автоматичну стрілецьку зброю.

Командування

Див. також

• Міністерство оборони Республіки Білорусь

Примітки

1. International Institute for Strategic Studies (IISS) (9 лютого 2016). The Military Balance 2016 (англійська) . Routledge: 181—183. doi:10.1080/04597222.2016.1127558.
2. 52-ой отдельный специализированный поисковый батальон. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
3. Все для комфортной жизни и успешной службы. После реконструкции открыт военный городок на полигоне Борисовский. www.ctv.by. СТВ. 4 січня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018. [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.]
4. Тотальная проверка: Лукашенко приказал Совбезу проверить армию. www.belaruspartisan.org. Білоруський партизан. 12 березня 2018. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.

Посилання

• Сайт міністерства оборони Білорусі [Архівовано 31 січня 2015 у Wayback Machine.](біл.)
• В белорусской армии появились новые станции для радиоэлектронной борьбы: фотофакт. www.ctv.by. СТВ. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.