Річки Білорусі рівнинного характеру із сніжно-дощовим режимом живлення. В країні налічується близько 20 800річок, загальною довжиною близько 51 000 км. Більшість із них невеликі. Тільки 42 річки мають довжину від 100 до 500 км. Густота річкової мережі становить приблизно 40 км/км², а на північному сході Білорусі — 60 км/км². Середній загальний стік 57,9 км³. 59 % стоку складається в межах Білорусі (внутрішній стік). Замерзають річки в грудні, скресають — в кінці березня. Білоруські річки відносяться до двох основних водозборів: Чорного (58 % стоку) та Балтійського (42 % стоку) морів, розділених Білоруським пасмом, яке є частиною головного європейського вододілу.
Річкові системи
Систематичний перелік. Формування — за принципом: море — річка — притока річки — притока притоки й так далі. Порядок розміщення приток вказаний від витоку до гирла. У дужках позначено: цифрами — довжина річки, у кілометрах; буквами: П — права притока, Л — ліва притока.
Дніпро (595 км по території Білорусі й 115 км на кордоні з Україною), його притоки Сож (493 км), Березина (613 км) із притокою Свіслоч (327 км), Прип'ять (близько 500 км) із притокою Птич (421 км); Німан (459 км) із притокою Щарою (325 км); Західна Двіна (328 км) із притокою Дрисою (183 км); Західний Буг (154 км на кордоні із Польщею). У таблиці вказані тільки річки довжиною 100 км і більше.
Блакитна книга Білорусі: енциклопедія / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн. : БелЕн, 1994. — С. 415. — ISBN 5-85700-133-1.(біл.)
Кириенко Е. Г. Социально-экономическая география Республики Беларусь: Учебн. пособие / Е. Г. Кириенко. — Мн. : Аверсэв, 2003. — 400 с. — 3100 прим. — ISBN 985-478-158-5.(рос.)
«Картографія» ГУГК Малий атлас СРСР. — М.: Фабрика № 2 ГУГК, 1980. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річки Білорусі