Жолонь
Жоло́нь (біл. Жалонь) — річка в Житомирській області України і Гомельській області Білорусі, права притока Прип'яті (басейн Дніпра). На певній ділянці є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю. Загальні даніДовжина — 113 км, площа басейну — 1460 км². Щорічний стік (середній) становить бл. 4,8 м³/с. Загальне падіння річки — 113,4 м. Показник похилу (середній) річки — 0,7 ‰. Ширина річища у верхів'ї до 30 м, в середній течії і низов'ї сягає 100—300 м[2], місцями каналізоване. ПритокиОсновні праві притоки річки:
Канали Свічанський (річка до відгалуження від неї цього каналу називається Верхня Жолонь), Антонівський і річкою Грозива (біл. Гразіва) Жолонь сполучена з річкою Словечна. Географія протікання та використанняЖолонь бере початок на північних схилах Овруцького кряжа (Овруцький район, Житомирська область, Україна), тече Житомирським Поліссям (12,8 км), далі впродовж 33,8 км є природним державним кордоном між Україною та Білоруссю, потому 10,9 км знову Житомирською областю, в пониззі територією Єльського і Норовлянського районів Гомельської області Білорусі. В старе річище впадає на оболоні Прип'яті на відстані 1,2 км північніше с. Вепри (біл. Вяпры) Норовлянського району. Побутує рибальство. Населені пунктиНа річці стоять села Овруцького району Житомирської області: Піщаниця (при самому витоку) і Поліське. Визначні історичні пам'яткиНа правобережній терасі річки біля с. Рожава і с. Беласарока (в Білорусі) розташовані археологічні пам'ятки — рештки людських поселень доби мезоліту та неоліту. Галерея
Примітки
Джерела
|