Австрійський шилінг
Австрі́йський шилінг (нім. Österreichischer Schilling) — колишня грошова одиниця Австрії, перебувала в обігу у період з 1925 по 2001 рік, після чого була замінена на Євро. Літерний код валюти: ATS, скорочене позначення: S або öS. Поділялася на 100 грошів (нім. Groschen). В обігу перебували монети номіналом 1, 2, 5, 10, 50 грошів і 1, 2, 5, 10, 20, 50 шилінгів та банкноти в 20, 50, 100, 500, 1 000 і 5 000 шилінгів. Центральний банк — Національний банк Австрії. З 1 січня 2002 року австрійський шилінг обмінюється на євро за курсом 13,7603 шилінга за 1 євро (курс обміну був зафіксований ще 1 січня 1999 року). Назва«Шилінг» — германізована назва золотої монети часів раннього середньовіччя. Германці з часів переселення народів і до середини VIII століття шилінгом називали візантійський золотий солід (або ауреус). Пізніше шилінгами стали називатися монети ряду інших європейських держав. ІсторіяДо запровадження шилінга на території Австрійської республіки в обігу перебувала австрійська крона, яка зазнала значної девальвації під час Першої світової війни. Введення нової валюти було передбачене нім. Schillingrechnungsgesetz, дос. «Актом Шилінга» від 20 грудня 1924 року. Згідно з цим Актом, з 1 березня 1925 в країні вводилася нова валюта шилінг, яка дорівнювала 10 тисячам старих австрійських крон. Після «Аншлюсу» Австрії Третім Рейхом в березні 1938, паралельно з шилінгом в обігу перебувала Райхсмарка, з фіксованим курсом між ними: 1,5 шилінга за 1 райхсмарку. Після Другої світової війни, 30 листопада 1945 року союзницьким військовим командуванням були представлення нові шилінги — паперові банкноти номіналами від 50 грошів до 100 шилінгів, усі 1944 року друку. Обмін райхсмарок на нові шилінги проводився у відношенні 1:1, але з обмеженням в 150 шилінгів на людину. Національний банк Австрії також почав видавати банкноти шилінга в 1945 році, а перші монети були випущені в 1946 році. 21 листопада 1947 року був прийняти другий Закон Шилінга (на противагу першому з 1924 року) згідно з яким вводилися нові банкноти австрійського шилінга. Кожна людина могла обміняти 150 старих шилінгів на нові за курсом 1:1, а більше цієї суми за курсом 3:1 (три старі шилінги за один новий). Монет ця реформа не торкнулася. У 1950-х роках валютний курс австрійського шилінга стабілізувався і був прив'язаний до долара США у співвідношенні 26 шилінгів за один долар. З падінням Бреттон-Вудської валютної системи у 1971 шилінг спочатку був прив'язаний до кошика валют, а у липні 1976 перейшов на прив'язку лише до німецької марки. Однак рівні прив'язки до марки час від часу змінювалися. 1 січня 1999 року був встановлений курс обміну на Євро на рівні 13,7603 шилінга за 1 євро. З того часу Австрія перейшла у безготівкових розрахунках у євро. У готівковому обігу євро було введено з 1 січня 2002 року. Монети та банкноти шилінга будуть обмінюватися Національним банком Австрії безстроково. МонетиГрошіШилінгиБанкноти
Валютний курсЗавдяки тривалій прив'язці до німецької марки, австрійський шилінг мав відносно «твердий» валютний курс щодо інших найголовніших валют. Так, загалом з 1960 по 1998 рік він ослаб відносно швейцарського франка на 43 % та німецької марки на 13 %, але зміцнів відносно американського долара на 55%, французького франка на 60 %, британського фунта на 73 %, італійської ліри на 489 % та угорського форинта на 640 %.[2] Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia